Компетентнісно орієнтований урок української мови в умовах розвитку цифрового освітнього середовища

Дика Наталія Михайлівна,

завідувач кафедри

мовно-літературної освіти

ІПО Київського столичного

університету імені Бориса Грінченка,

кандидат педагогічних наук, професор.

Глазова Олександра Павлівна,

доцент кафедри

мовно-літературної освіти

ІПО Київського столичного

університету імені Бориса Грінченка,

кандидат педагогічних наук.

Микитенко Вікторія Олександрівна,

доцент кафедри

мовно-літературної освіти

ІПО Київського столичного

університету імені Бориса Грінченка,

кандидат педагогічних наук.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО НАВЧАННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В 2026 РОЦІ

У 2026 році система загальної середньої освіти України постає перед новими викликами й можливостями, що зумовлені як глобальними процесами цифровізації, так і національними пріоритетами формування громадянської та культурної ідентичності. Навчання української мови та літератури в сучасній школі виходить за межі традиційного засвоєння знань: воно стає простором розвитку критичного мислення, медіаграмотності, творчої самореалізації та ціннісного осмислення культурної спадщини України. Надзвичайної важливості набувають форми організації освітнього процесу, адаптовані до умов сьогодення. Незважаючи на складнощі, створюються можливості для здобуття дітьми й підлітками освіти в умовах війни та вимушеної міграції.

Нині освітній процес у закладах загальної середньої освіти спрямовано на реалізацію Державного стандарту початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21 лютого 2018 року), Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30 вересня 2020 року зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 972 від 30.08.2022), Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 року) з урахуванням досягнень впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема і подолання освітніх втрат.

Українська мова – це не лише інструмент комунікації, а й фундамент державності, носій історичної пам’яті та основа духовної єдності. Література – це не лише художній текст, а й жива тканина культури, яка формує світогляд, емоційний досвід і здатність до діалогу.

У 2026 році методичні поради для вчителів спрямовані на інтеграцію мовно-літературної освіти з цифровими технологіями, інноваційними педагогічними практиками та міждисциплінарними підходами.

Цифрові інструменти в навчанні

Сьогодні для вчителів української мови та літератури доступні сучасні цифрові платформи, які поєднують інтерактивні курси, мобільні додатки та онлайн-ресурси. Найбільш корисними у 2026 році є Національна платформа з вивчення української мови (https://speakukraine.net/ ), освітні проєкти Prometheus (https://prometheus.org.ua/ ) та «Є-мова» (https://emova.org.ua/ ), а також мобільні застосунки на кшталт Mondly.

Платформа	Формат	Особливості	Для кого
Національна платформа	Онлайн-ресурси, мобільні додатки	Зібрані тренажери з правопису, курси, словники, мобільні застосунки	Учні, студенти, іноземці, педагоги
Є-мова	Освітня онлайн-платформа	Курси від ГО «Український світ», інтерактивні вправи	Учні середньої та старшої школи
Prometheus	Масові відкриті онлайн-курси	Курс «Українська за 27 уроків» з відео, тестами та практичними завданнями	Старшокласники, дорослі
Duolingo	Мобільний застосунок	Курс української мови з нуля, гейміфікація	Іноземці, початківці
Mondly	Мобільний застосунок	Щоденні уроки, інтерактивний «кишеньковий репетитор»	Учні, дорослі

Додаткові ресурси

Проєкт «Єдині. Навчай українською» (https://yedyni.org/?gad_source=1&gad_campaignid=22987137485&gbraid=0AAAABBKK54eqbVeE__Q7ufmqmGNXMYJ3N&gclid=Cj0KCQjw2YDQBhD_ARIsAE1qeSfd-bADFCozxUA79_NO7yHqK0kXY9xE7wpq2EyKUJSATHUT-mTbQTMaArKBEALw_wcB ) – це масштабна освітня ініціатива, спрямована на підтримку дорослих та педагогів у процесі переходу на українську мову в професійному й повсякденному спілкуванні. Його головна мета – зробити українську мовою єдиної комунікації в освітньому середовищі, бізнесі та суспільстві, забезпечивши доступні й практичні інструменти для навчання.

Тренажер з правопису української мови (https://webpen.com.ua/ ) – це інтерактивний онлайн-ресурс, який допомагає учням і дорослим системно опановувати правила сучасного правопису (редакція 2019 року), перевіряти знання та готуватися до НМТ. Він поєднує теоретичні матеріали у вигляді таблиць і схем із практичними вправами та тестами.

Додаткові інтерактивні ресурси

Платформа «Дискурс» (https://dyskurs.net/ ) – це сучасний онлайн-ресурс для інтерактивного вивчення української мови та правопису, який пропонує тренажери, курси й відеоматеріали, орієнтовані на нову редакцію правопису (2019). Онлайн-ресурс створений для учнів, абітурієнтів і дорослих, які прагнуть системно вдосконалити мовні навички та підготуватися до НМТ.

«Лепетун» (https://ukr-mova.in.ua/ ) – це популярний мультимедійний проєкт «Мова – ДНК нації», створений для того, щоб у легкій і доступній формі пояснювати правила сучасного українського правопису. Орієнтований на учнів, студентів та всіх, хто прагне вдосконалити мовні навички, використовуючи комікси, інтерактивні вправи та диктанти.

Duolingo – це глобальний мобільний застосунок для вивчення мов, який має курс української мови. Він орієнтований насамперед на іноземців та початківців, але може бути корисним і для українців, які хочуть систематизувати знання чи потренуватися у гейміфікованому форматі.

Виклики

Ризик перевантаження учнів: надмірна кількість платформ може знизити мотивацію. Рекомендується обирати 1–2 основні ресурси.
Проблема якості контенту: не всі мобільні додатки мають науково перевірені матеріали. Варто орієнтуватися на офіційні та академічні платформи.
Інтеграція в уроки: цифрові інструменти ефективні лише у поєднанні з методичною роботою вчителя.

Медіаграмотність і літературний текст

Медіаграмотність у навчанні – це ключовий засіб XXI століття, який допомагає учням критично осмислювати тексти, розрізняти факти й маніпуляції та формувати власну позицію. Інтегрує аналіз медіатекстів, кіноадаптацій, новин і соціальних мереж у традиційні уроки української мови та літератури, роблячи їх більш актуальними й практично значущими.

Чому важливо?

Критичне мислення – учні навчаються відрізняти факти від суджень і маніпуляцій.

Актуальність – матеріали уроків поєднуються з аналізом сучасних медіа, що доповнює й уточнює знання учнів.

Формування громадянської позиції – медіатексти стають засобом виховання відповідальності та ідентичності.

Мотивація – використання відео, постів, реклами робить уроки цікавішими, наближуючи до реального життя.

Практичні методи інтеграції

Вправа «Факт чи маніпуляція?» – учні аналізують уривки з теленовин чи соцмереж, визначаючи, де наведено факт, а де маніпуляція.

Вправа «Редактор новин» – переписування емоційно забарвленого тексту у нейтральний, об’єктивний варіант.

Аналіз кіноадаптацій – порівняння літературного твору з його екранізацією, виявлення відмінностей і медіавпливу.

Рецензування медіатекстів – колективне обговорення й оцінка медіапродуктів (реклами, кліпів, блогів).

Інтегровані уроки – поєднання літератури з історією, природознавством, англійською мовою для комплексного аналізу медіа.

Освітні результати:

Учні краще запам’ятовують матеріал: 40–50 % інформації на медіа-уроках проти 5–20 % на традиційних.
Зростає мотивація та самостійність у навчанні.
Формується здатність до аналізу й аргументованого висловлювання.
Уроки створюють можливості для ціннісного осмислення культури й ідентичності.

Виклики

Перевантаження інформацією: учні можуть губитися у великому потоці медіа. Вчителю важливо структурувати матеріал.
Якість джерел: необхідно ретельно перевіряти достовірність інформації.
Методична підготовка педагогів: інтеграція медіаграмотності потребує додаткових тренінгів і ресурсів.

Формування національної ідентичності

Формування національної ідентичності учнів – це стратегічне завдання сучасної української школи, яке поєднує освітні, культурні та виховні аспекти. Учні мають не лише засвоювати знання, а й усвідомлювати себе частиною українського народу, його історії та культури.

Основні складові процесу:

Мова як код культури – українська мова є носієм історичної пам’яті та основою духовної спадщини.
Література як духовний простір – художні твори формують емоційно-ціннісне ставлення до Батьківщини.
Історична пам’ять – інтеграція історичних подій у навчання допомагає учням усвідомити унікальність українських традицій.
Культурні символи – гімн, прапор, герб, народні пісні та мистецтво стають інструментами виховання.
Громадянська компетентність – формування відповідальності, здатності до критичного мислення й емпатії, спонукає до участі в суспільному житті.

Освітні результати:

В учнів формується почуття гордості за свою країну, потреба знати її історію та культуру, усвідомлення рівня внутрішнього сприйняття та вираження своєї національної приналежності.
Зростає рівень критичного мислення та громадянської активності.
Уроки української мови та літератури стають простором для ціннісного діалогу.
Школа сприяє вихованню покоління, яке здатне захищати й розвивати національну ідентичність у глобалізованому світі.

Рекомендації та поради

Акцентуйте увагу на значенні української мови як вияву ідентичності та культури;
використовуйте твори, що формують емоційно-ціннісне ставлення до України;
поєднуйте пояснення літературних текстів з історичними подіями та постатями;
інтегруйте у навчання образи державних символів: гімну, прапора, герба, а також народні пісні;
організовуйте учнівські дослідження, які стосуються національної історії, культури та сучасних викликів, а також діяльності видатних українців та значення культурних явищ;
поєднуйте літературу з історією, мистецтвом, медіаграмотністю;
використовуйте щоденники, есе, дискусії для осмислення власної позиції учнів;
застосовуйте мультимедійні платформи, інтерактивні карти, відео та онлайн-курси;
виховуйте відповідальність, критичне мислення та здатність до самоорганізації у складних умовах, сприяйте активній участі учнів у суспільному житті;
створюйте атмосферу, де учні відчувають гордість за свою культуру та народ.

Інтерактивні методи навчання

Інтерактивні методики на уроках української мови – це сучасні педагогічні інструменти, які перетворюють навчальний процес на активну співпрацю між учителем та учнями. Вони спрямовані на посилення мотивації, розвиток комунікативних навичок, критичного мислення та творчої самореалізації, роблячи уроки більш динамічними, цікавими й сучасними.

Основні методи та прийоми:

Дискусії та дебати – учні аргументують власну позицію, навчаються слухати й переконувати.

Рольові ігри – моделювання комунікативних ситуацій (інтерв’ю, прес-конференції, судового засідання).

Метод проєктів – створення колективних досліджень, презентацій, мультимедійних продуктів.

Кейс-метод – аналіз реальних або вигаданих ситуацій, пошук рішень через мовні засоби.

Інтерактивні вправи онлайн – використання платформ Kahoot, Quizlet для тренування правопису й лексики.

Інтерактивні диктанти – диктанти з елементами гри, коміксів, мультимедійних завдань.

Освітні результати:

Учні стають активними учасниками навчання, а не пасивними слухачами.
Зростає рівень комунікативної компетентності та впевненості у використанні української мови.
Формується критичне мислення та здатність до аргументованого висловлювання.
Уроки набувають ціннісного й творчого виміру, що сприяє мотивації та інтересу до навчання.

Міжпредметні зв’язки у вивченні української та англійської мов.

Підготовка учнів до білінгвального викладання у старших класах

Використання англійської в Україні як однієї з мов міжнародного спілкування є важливим кроком на шляху до інтеграції нашої країни у світову спільноту. Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким англійська мова визначається як одна з мов міжнародного спілкування в Україні. Метою законопроєкту є підвищення рівня конкурентоспроможності України, зростання її інвестиційної та туристичної привабливості, розширення застосування англійської мови в публічних сферах суспільного життя та створення сприятливих умов для її опанування громадянами України.

Ухвалення закону має актуалізувати міжпредметні зв’язки у вивченні української та англійської мов.

Так, вивчаючи розділ «Лексикологія», п’ятикласники можуть усно виконати таку вправу:

*Прочитайте слова, з’ясуйте їх походження. Лексичне значення яких слів ви можете витлумачити, не звертаючись до словника? Як давно ці слова увійшли до нашої мови? Що спричинило такі запозичення?

Онлайн, селфі, інтернет-мем, нік, сайт, блог, гамбургер, файл.

Вивчаючи фразеологію, шестикласники можуть виконати таку вправу:

*Заповніть таблицю, дібравши з довідки (або самостійно) український відповідник.

Англійське прислів’я	Дослівний переклад	Український відповідник
A liar is not believed when he speaks the truth.	Брехуну не вірять, навіть коли він правду говорить.
Who keeps company with the wolf, will learn to howl.	Хто водиться з вовками, навчиться вити.
There’s no such thing as a free lunch.	Не буває безкоштовного обіду.
A little knowledge is a dangerous thing.	Маленьке знання – річ небезпечна.

Довідка. Недовчений гірший за невченого. Безкоштовний сир – тільки в мишоловці. Раз збрехав — навік брехуном став. З вовками жити – по-вовчому вити.

У процесі повторення й закріплення знань про будову слова увагу старшокласників варто привернути до вживання англомовних абревіатур, їх вимову та написання.

Англійською мовою нині володіє близько півтора мільярда осіб. Вісімдесят відсотків наукових досліджень публікується англійською, нею ж друкується близько п’ятдесяти відсотків з десяти тисяч популярних у світі щоденних газет. Тож не дивно, що наприкінці XX – на початку XXI ст. активізувалися також і українсько-англійські мовні контакти, результатом яких стала значна кількість запозичень у різних сферах діяльності.

Реформа загальної середньої освіти передбачає впровадження в курс старшої школи білінгвальної освіти. Йдеться, зокрема, про білінгвальне викладання тих предметів, які школярі оберуть як профільні.

Держава ставить за мету забезпечити українське учнівство умовами для належного опанування англійської мови. «У першу чергу ми плануємо, що в старшій профільній школі обов’язковий профільний предмет буде засвоюватися шляхом білінгвального вивчення. Тобто обраний профіль буде вивчатися і українською, і англійською мовою”, – пояснюють концепцію в МОН.

Білінгвальна освіта – це процес навчання двома мовами, під час якого відбувається перемикання комунікативних кодів (міжмовні переходи), тобто зміна під час спілкування однієї мови іншою. Взаємодія двох і більше мов може відбуватися на різних рівнях, виявлятися в несхожих мовних процесах. Педагоги навчають учнів їх рідною мовою в поєднанні з другою мовою, використовуючи різні рівні рідної та другої мови залежно від вимог, зазначених у програмі та моделях навчання.

Перехідна білінгвальна освіта – тип двомовної освіти, розроблений з метою допомогти учням, які вивчають нову мову, швидше її опанувати, почавши вивчати нею математику, природничі науки та інші предмети. Продовжуючи навчатися рідною мовою, у старших класах учні поступово переходять на іншу мову, наприклад, англійську (в Україні – це найпоширеніша практика).

Учні навчаються рідною мовою і водночас вивчають мову іноземну. Таким чином, вони удосконалюють знання рідної мови, що дає можливість пізніше застосувати отримані знання при навчанні мови іноземної.

Програми білінгвальної освіти передбачають, що учнів навчають іноземної мови, але коли/якщо ті ставлять питання своєю рідною мовою, педагоги відповідають мовою, що вивчається учнями; учні продовжують відвідувати уроки рідної мови, повторюючи та вдосконалюючи вивчене, адже доведено, що навички, набуті на цих уроках, можуть бути успішно застосовані в класах, де учні отримують навчання другою мовою.

Відомо, що спроби ізоляції національної мови від іншомовного впливу суперечать об’єктивним законам її розвитку, адже мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу і під його впливом. Але якщо включення до наукового обігу актуальних англомовних термінів вважають корисним для міжнародного спілкування, то заміщення, а часто й витіснення англіцизмами власне української лексики в художньому, публіцистичному та розмовному стилях позначаються на лексичному складі мови негативно.

ПОРАДИ. Запропонуйте учням завдання, пов’язані з усвідомленням корисності володіння англійською мовою і розумінням небажаності недоцільного вживання англіцизмів.

8 клас. Виконання проєкту «Іноземні мови в житті сучасної молоді». Висловлення на дискусійну тему з відстоюванням власної позиції. Створення усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.

9 клас. Доцільна заміна щойно засвоєних мовою іншомовних слів українськими відповідниками. Усний виступ перед однолітками (орієнтовні теми: «Базові принципи нетикету (диджитал-етикету)», Лінгвістичне мінідослідження «Англійська мова в житті української молоді». Виправлення лексичних помилок – невиправданих запозичень на основі спостереження за мовленням однолітків, дорослих або ведучих теле -, радіопрограм.

Готуючи учнів до білінгвального навчання, словесник може застосовувати елементи інтегрованого навчання. Подану нижче вправу доцільно використати перед святкуванням Різдва на уроці української мови (повторення навчальних тем: Однорідні члени речення. Пряма мова. Складне речення) або ж під час виховного заходу.

9 клас. Прочитайте текст популярної у світі англомовної різдвяної пісні. Чи можна вважати його англійським перекладом поданого оригінального тексту української щедрівки? Чому? Намагайтесь відповідати англійською мовою. Поясніть, чому в українському тексті новорічної щедрівки йдеться про ластівку.

Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares awayChristmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,

Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling

Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Ви́йди, вийди́, го́сподарю,
По́дивися на кошару́ —
Там овечки́ покотили́сь,
А ягнички́ народили́сь.
В те́бе това́р весь хороши́й,
Бу́деш мати́ мі́рку гроше́й,
В те́бе това́р весь хороши́й,
Бу́деш мати́ мі́рку гроше́й,
Хоч не гроші́, то полова́,
В те́бе жінка́ чорноброва́.

Пояснімо учням, що улюблену українцями пісню «Щедрик» Микола Дмитрович Леонтович створив на основі народної щедрівки. У цьому широко відомому творі органічно поєднано прийоми народного багатоголосся з досягненнями класичної поліфонії – кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль.

Пісню «Щедрик» перекладено багатьма мовами, в англомовному світі вона відома як Carol of the Bells.

Коментуючи відповіді учнів, з метою порівняння англомовного тексту пісні з його українським відповідником покажемо слова пісень на екрані,:

Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares awayChristmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,

Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling

Дзвоників дзвін
Всім розповів:
Радісний час,
Свято у нас!Тут вже Різдво,
Сміх принесло
Для молодих
І для старих.

Дзинь-дзинь-дзилинь
Чується дзвін.
Коляднички
Мов дзвіночки.

Англомовну версію слів до «Щедрика» у 1936 році створив американець українського походження.

Існує чотири мистецтва – ГОВОРИТИ, СЛУХАТИ, ЧИТАТИ і ПИСАТИ. Звичайно, усі ми володіємо основами цих навичок, і тому завдання полягає тільки в їх удосконаленні для застосування в щоденній роботі і в сьогоднішніх умовах.

Як стверджують психологи, зниженню тривожності, пробудженню активності й інтересу до міжособистісної взаємодії сприяє гра.

Гра, а відповідно, й уроки з елементами гри сприяють розвиткові мислення, мовлення, характеризуються високою активністю, динамічністю, емоційністю, колективністю, змагальністю. Цінностями особистості, які відображаються в навчально-ігровій технології, можуть і мають стати цінності взаємної довіри й допомоги, вільного спілкування, корисності знань, у нашому випадку мовних і мовленнєвих, та необхідності їх здобування.

У педагогіці гра розглядається як вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння знань, умінь, суспільного досвіду. Мовні ігри (мовні загадки та мовні вправи) спрямовані на відтворення й застосування вже здобутих мовних знань та формування й закріплення відповідних умінь. Мета – формування мовної компетентності. Мовленнєві ігри (ситуативно обумовлені, рольові) мають на меті формування мовної та мовленнєвої компетентностей учнів, розвиток комунікативних, творчих здібностей, які виявляються в умінні створювати оригінальні усні й письмові висловлювання.

Професійна підтримка вчителів

Професійна підтримка вчителів української мови та літератури – це комплекс заходів, що забезпечує їхню методичну, психологічну й організаційну готовність до роботи в умовах сучасної школи. У 2026 році вона набуває особливого значення через реформування освітніх програм, цифровізацію та зростання ролі національної ідентичності.

Основні напрямки підтримки

Методичні центри – розробка рекомендацій, проведення семінарів, консультацій (https://ippo.kubg.edu.ua/konsult-ped ).

Курси підвищення кваліфікації – онлайн і офлайн програми, що охоплюють новий правопис, інтерактивні методики, медіаграмотність (https://ippo.kubg.edu.ua/section/kursy ).

Професійні спільноти – мережі педагогів для обміну досвідом, створення спільних проєктів (https://www.facebook.com/language.kubg.edu.ua#_=_ ).

Психологічна підтримка – тренінги з подолання професійного вигорання, розвиток емоційної компетентності (https://ippo.kubg.edu.ua/psyhologichnyj_suprovid_op ).

Науково-методичні конференції – форуми, де презентуються нові дослідження й практики (https://mova.ipo.kubg.edu.ua/ ).

Практичні інструменти

Вебінари та майстер-класи – регулярні онлайн-зустрічі з експертами (https://ippo.kubg.edu.ua/section/webinars ).

Бібліотеки ресурсів – доступ до електронних підручників, словників, методичних матеріалів (https://mova.ipo.kubg.edu.ua/archives/140 ).

Інтерактивні тренажери – вправи з правопису, лексики, стилістики.

Освітні результати:

підвищення предметно-методичної компетентності вчителів;
розвиток інноваційних практик у навчанні української мови та літератури;
формування єдиного освітнього простору з актуальними стандартами;
зростання мотивації та професійної впевненості.

Таким чином, методичні рекомендації 2026 року мають на меті створити для педагогів цілісну систему орієнтирів, яка допоможе поєднати наукову обґрунтованість із доступністю, традицію з інновацією, а також сприятиме формуванню покоління учнів, здатних мислити критично, діяти творчо й усвідомлювати свою відповідальність перед суспільством і державою.

Корисні джерела:

Нормативно-правові документи

Державний стандарт базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року). URL.: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898
Закон України «Про освіту»: Верховна рада України від 05 вересня 2017 року № 2145-УІІІ URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Закон України «Про повну загальну середню освіту»: Верховна рада України від 16 січня 2020 року №463-ІХ URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти». URL.: https://register.nqa.gov.ua/uploads/0/646-ilovepdf_merged.pdf
Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації керівників закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти (Наказ МОНУ № 905 від 12.10.2022 року). URL.: https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-programi-pidvishennya-kvalifikaciyi-kerivnikiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-yaki-vprovadzhuyut-novij-derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti
Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. (Наказ МОНУ № 1120 від 09.08.2024 року). URL.: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2024/09.08.2024/typova-osvitnya-prohrama-dlya-5-9-klasiv-zzso-1120-vid-09082024.pdf
Концептуальні засади реформування середньої школи НУШ. МОН. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
Модельні навчальні програми для 5-9 класів Нової української школи. URL.: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku
Навчальні програми на основі модельних. МОН. URL.: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-prohramy-na-osnovi-modelnykh
Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання. (Наказ МОНУ № 1093 від 02.08.2024 року). URL.: https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultativ-navchannia
Організація освітнього процесу в школах міста Києва в умовах воєнного стану: аналітичний звіт / Л. Хоружа, М. Братко, Л. Гриневич та ін. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. 60 с.
Стратегія розвитку читання на період до 2023 року «Читання як життєва стратегія». URL.: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-stratehii-rozvytku-chytannia-na-period-do-2032-roku-chytannia-iak-zhyttieva-s190-30323

Основна література

Бондарєва О. Простір „Інтернат” як метаметафора недолюбленості, ментальної периферійності та постколоніальної невизначеності в сучасній українській літературі. BIBLIOTEKARZ PODLASKI. 2023. С. 191–212.
Гриценко С. Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2022. Вип. 2 (32). С. 9–13.
Губернатор О. Метамодернізм як нова парадигма сучасних культурних практик. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. 2023. № 1. С. 109–114.
Дика Н.М. Засвоєння лінгвістичних понять під час вивчення граматики — як аспект формування мовної особистості. Педагогічна освіта: теорія і практика (25). 2016. С. 119-125.
Дика Н. Development of linguistic personality of student of secondary school in the context of vasyl sukhomlynskyi’s pedagogical heritage. Педагогічна освіта: теорія і практика, 2018, (29). pp. 35-40. ISSN 2311-2409.
Дика Н. Формування мовних понять в умовах реалізації концепції Нової української школи (10-11 класи). Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2018. № 28. С. 43-48.
Дика Н.М. Траєкторія ефективної комунікації вчителя: особливості професійно-мовленнєвого спілкування. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка, 40 (2). 2023. С. 39-44.
Дика Н. (2025) Мовленнєва культура як складник професійної майстерності педагога: робота над лексичними помилками. Перспективи та інновації науки, 56 (10). С. 367-376.
Дика Н. (2025) Мовно-літературна освіта в цифровому світі: трансформація і компетентність. The importance of educators in shaping the professional competencies of future specialists in the fields of pedagogy and psychology. С. 92-95.
Дика Н. та Глазова О. (2025) Development of social-emotional skills in the process of compensating educational loss of school students in ukrainian language lessons Перспективи та інновації науки (2(48)). С. 345-353.
Дика Н. та Глазова О. (2024) Ігрові технології на уроках української мови в контексті компетентнісного навчання Перспективи та інновації науки (9(43)). С. 153-166.
Дика Н., Глазова О. Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури в 2024–2025 навчальному році. Організація освітньої діяльності в закладах освіти Києва в умовах воєнного стану. Методичні рекомендації : навч.-метод. посіб. / Упоряд.: Фіданян О., Войцехівський М., Дідур О.; за заг. ред. О. Фіданян, М. Войцехівського. Київ: Київ. столич. ун-т ім. Б. Грінченка, 2024. С. 188-201. URL: https://znayshov.com/News/Details/orhanizatsiia_osvitnoi_diialnosti_v_zakladakh_osvity_kyieva_v_umovakh_voiennoho_stanu_metodychni_rekomendatsii
Дика Н. та Глазова О. (2024) Особливості використання англіцизмів у практиці спілкування учнівської молоді Інноваційна педагогіка (73). С. 57-61.
Дика Н. та Глазова О. (2024) Організація проєктної діяльності на уроках української мови в 7-8 класах в умовах змішаного навчання. Перспективи та інновації науки (4 (38)). С. 187-196.
Дика Н., Глазова О. Фразеологізми в педагогічному спілкуванні вчителя-словесника. Інноваційна педагогіка. 2024. Випуск 78, С. 25-28.
Дика Н., Глазова О., Микитенко В. Освітні розриви у знаннях та навичках учнів закладів загальної середньої освіти: моніторингове дослідження. Столична освіта: якість в умовах воєнного стану. Порадник IV. З досвіду роботи освітян міста Києва: навч.-метод. посіб. У 2-х ч. Ч. 1. / Упоряд.: Фіданян О., Войцехівський М., Дідур О. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2023. С. 143-155.
Дика Н., Розінкевич Н. Особливості викладання української літератури в очному, дистанційному та змішаному форматах: методичні підказки. Організація освітньої діяльності в закладах освіти Києва в умовах воєнного стану. Методичні рекомендації: навч.-метод. посіб. / Упоряд.: Фіданян О., Войцехівський М., Дідур О.; за заг. ред. О. Фіданян, М. Войцехівського. Київ : Київ. столич. ун-т ім. Б. Грінченка, 2024. С. 202-216.
Дика Н., Розінкевич Н. Розвиток читацької компетентності під час опрацювання поезії Миколи Вороного «Інфанта» в 10 класі. Інноваційна педагогіка. №75. 2024. С. 42-45.
Дика Н., Третяк О., Якунін Я., Шопіна М., Горобець С., Розінкевич Н. (2024) The role of interactive platforms in enhancing self-motivation during distance postgraduate studies. Eduweb-revista de tecnologia de informacion y comunicacion en educacion (v.18№2). С. 50–62.
Жулінська М., Круглій О. Неологізми як мовне відображення війни. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2022. №3 (14). С. 103–110.
Коновалова М. та ін. Усе про НУШ в середній школі. Київ: Основа, 2022.
Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни: посібник / упор. Арцилєєва Д. та ін. URL.: https://drive.google.com/file/d/1r0qbJVj-lXfSjLtvzvJDeicK5YFI6wZL/view
Ладоня К. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 2018. Вип. 36(1). С. 38–40.
Мовна особистість сучасного вчителя в системі неперервної педагогічної освіти: навчально-методичний посіб. / кол. авт.: Дика Н. М., Сафарян С. І. та ін.; за заг. ред. Дикої Н. М. Київ : Київ. ун-т ім. Б.Грінченка, 2023. 148 с.
Освіта України в умовах воєнного стану: інноваційна та проєктна діяльність: науково-методичний збірник / упор. Рогова В.Б., Єресько О.В., Баженков Є.В. Київ : Букрек, 2022.
Dyka N., Horobets S., Kozyr M., Mykytenko V., Glazova O. Linguodidactic strategies for developing the future teachers’ speech competence. Revista Eduweb, 19 (4). 2025. Р. 162-174. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2025.19.04.10

Додаткова література

Пахаренко В. Секрети мистецтва слова. Київ: Освіта, 2023, 408 с. URL : https://www.calameo.com/read/006191963a0afa38330f2
Розінкевич Н. Чи написав Микола Вороний «маніфест українського модернізму»: аналіз та узагальнення. Синопсис: текст, контекст, медіа. 2024, 30(3), С. 140–147.
Rozinkevych N. Ecocritical Study of the Chornobyl Disaster (Based on Materials of Contemporary Literature of Fact). Kyiv-Mohyla Humanities Journal. 11. 2024. S. 204–225.
Розінкевич Н. Формування ключової компетентності «екологічна грамотність і здорове життя» засобами сучасної прози на уроках української літератури в середній школі. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Серія: Педагогіка. Вип. 84, том 2, 2025. С. 338-444.
Сафарян С. І. та Сафарян, Ю. В. (2025) Розвиток медіативних умінь та кроскультурних навичок учителя-філолога у системі післядипломної освіти Наука і техніка сьогодні (2). С. 909-920.
Vermeulen Т., Van den Akker R. Notes on metamodernism URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.3402/jac.v2i0.5677

************************

Розінкевич Наталія Василівна,

доцент кафедри мовно-літературної освіти

ІПО Київського столичного

університету імені Бориса Грінченка,

кандидат філологічних наук.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 2026 РОЦІ

Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2025/2026 навчальному році ґрунтуються на положеннях Концепції Нової української школи, Державного стандарту базової середньої освіти та інструктивно-методичних рекомендаціях МОН України.

Освітній процес має бути спрямований на формування ключових компетентностей учнів, розвиток читацької грамотності, критичного мислення, емоційного інтелекту, громадянської відповідальності та національної свідомості. Особлива увага приділяється реалізації компетентнісного підходу, подоланню освітніх втрат, забезпеченню психологічно безпечного освітнього середовища, використанню цифрових технологій та індивідуалізації навчання.

У 2025/2026 навчальному році продовжується впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема у 8–9 класах. Викладання української літератури має здійснюватися на основі діяльнісного та компетентнісного підходів. Учитель повинен формувати предметні знання й розвивати в учнів уміння аналізувати художній текст, висловлювати власну думку, аргументувати позицію, співпрацювати, працювати з інформацією та застосовувати набуті знання у життєвих ситуаціях. Важливим залишається використання модельних навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku

Сучасний урок української літератури має бути практико орієнтованим, інтерактивним і спрямованим на активну діяльність учнів. Доцільно використовувати технології розвитку критичного мислення, інтерактивні методи навчання, проєктну та дослідницьку діяльність, міжпредметні зв’язки, елементи STEM- та STEAM-освіти. Ефективними є дискусії, рольові ігри, літературні дослідження, творчі проєкти, робота в групах і парах.

Особливу увагу необхідно приділяти формувальному оцінюванню, яке має стати інструментом підтримки та розвитку учня. Формувальне оцінювання дозволяє відстежувати індивідуальний прогрес здобувачів освіти, своєчасно виявляти труднощі та коригувати освітній процес. Доцільно використовувати самооцінювання, взаємооцінювання, рубрики оцінювання, читацькі щоденники, ментальні карти, творчі рефлексії, усні презентації та електронні тести. Важливим є надання учням конструктивного зворотного зв’язку, який мотивує до подальшого розвитку.

В умовах воєнного стану актуальним залишається питання подолання освітніх втрат. Учителю рекомендується проводити діагностичні роботи для визначення рівня навчальних досягнень учнів, організовувати коригувальне навчання, забезпечувати індивідуальний підхід та створювати ситуації успіху. Доцільно використовувати короткі повторювальні модулі, навчальні картки, інтерактивні вправи, консультації, мікроуроки та адаптовані домашні завдання. Освітній процес має бути гнучким та враховувати психоемоційний стан учнів.

Одним із пріоритетних напрямів викладання української літератури є формування національної ідентичності та громадянської свідомості учнів. Значний виховний потенціал мають твори української літератури, у яких порушуються теми свободи, людської гідності, боротьби за незалежність, патріотизму та морального вибору. Важливо залучати учнів до обговорення актуальних суспільних проблем, аналізу життєвих ситуацій героїв, осмислення історичного досвіду українського народу. Доцільно проводити уроки пам’яті, літературні дискусії, усні журнали, творчі зустрічі, тематичні проєкти та віртуальні екскурсії.

Сучасний освітній процес неможливо уявити без використання цифрових технологій. Використання цифрових освітніх платформ, інтерактивних сервісів та мультимедійних засобів сприяє підвищенню мотивації учнів та урізноманітненню форм роботи. Учителям рекомендується використовувати онлайн-платформи для тестування, інтерактивні вправи, презентації, відеофрагменти, QR-коди, хмарні сервіси для спільної роботи, електронні освітні ресурси. Ефективними є сервіси для створення інтерактивних вправ, буктрейлерів, вікторин, ментальних карт та творчих проєктів.

Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році (Лист МОН № 1/16828-25 від 13.08.25 року)

Методичні рекомендації щодо викладання української мови, української та зарубіжної літератури, інтегрованого курсу літератур у 2025/2026 н.р.: https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-ukrayinskoyi-movy-ukrayinskoyi-ta-zarubizhnoyi-literatury-integrovanogo-kursu-literatur-u-2025-2026-n-r

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання української мови і літератури, зарубіжної літератури у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році: https://znayshov.com/News/Details/instruktyvno_metodychni_rekomendatsii_shchodo_vykladannia_ukrainskoi_movy_i_literatury_2025_2026

Загальні методичні рекомендації для вчителів на 2025/26 рік

Мови і літератури. Методичні рекомендації для вчителів на 2025/26 рік

Методичні об’єднання як форма професійного розвитку педагогів у сучасній школі

Педагогічні інновації НУШ крізь призму науково-методичної проблеми

Траєкторія розвитку закладу освіти як основа стратегічного планування.

Мовно-літературна галузь – 2025 / 2026 (Інструктивно-методичні рекомендації з прикладами та коментарями)

Інструктивно-методичні рекомендації на 2025/2026 навчальний рік

ПЦК вчителів філологічних дисциплін

Отже, викладання української літератури у 2025/2026 навчальному році має бути спрямоване на формування компетентного, свідомого, творчого читача та громадянина України, здатного критично мислити, аналізувати художній текст, відстоювати власну позицію та цінувати національну культурну спадщину. Сучасний урок української літератури – це поєднання духовної цінності художнього слова, сучасних педагогічних технологій, практичної спрямованості навчання та особистісного розвитку учнів.

***************************

Особливості оцінювання компетентностей, сформованих в учнів 5-7 класів НУШ

Міністерство освіти і науки розробило й на початку серпня 2024 затвердило нові рекомендації та критерії щодо оцінювання, які враховують специфіку навчання в НУШ.

Рекомендації визначають:

загальні критерії оцінювання, зокрема, загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів,
критерії оцінювання за освітніми галузями.

МОН визначило , як оцінювати учнів 5–9 класів НУШ – Освіта.UA (osvita.ua)

Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання – Освіта.UA (osvita.ua)

Rekomendaciyi.pdf (osvita.ua)

Svidotstvo_dosyahnennya-5-9-kh_klasiv-20.pdf (osvita.ua)

Інструментарій оцінювання змінюється відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти й модельних навчальних програм.

Читайте більше за покликанням https://mon.gov.ua/news/otsiniuvannia-v-59-klasakh-nush-vidpovidaiemo-na-zapytannia

Відповідно до Державного стандарту 2011 року оцінювання було більш орієнтовано на знання. У нових стандартах у центрі — обов’язкові результати навчання учнівства, які реалізовуємо через компетентнісний підхід.

Зміни до підходів у навчанні позначилися на критеріях. Якщо попередні критерії оцінювання навчальних досягнень було орієнтовано більше на факти, правила й дані, тобто на знаннєвий компонент, то зараз йдеться про компетентності (знання, уміння, способи мислення, погляди, цінності).

Більше про особливості оцінювання сформованих компетентностей учнів 5-7 класів читайте у презентації “Особливості оцінювання компетентностей, сформованих в учнів 5-7 класів НУШ”.

*****

«Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи. Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проєктів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні копетентності», – зазначено в Концепції нової української школи.
Дистанційне навчання – це організація освітнього процесу в умовах віддаленості один від одного його учасників та їх опосередкованої взаємодії в освітньому середовищі, яке функціонує на базі сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.
Змішане навчання – це поєднання онлайн та офлайн-навчання: теорія, яку учень опрацьовує онлайн (у формі самостійного прочитання матеріалів чи переглядаючи відеозапис лекції вчителя), знаходить своє застосування офлайн (у приміщенні школи під час занять). Усі заняття, що відбуваються в школі, мають на практиці закріплювати знання, здобуті учнем самостійно.

Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мови from Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ

Н.М.Дика, О.П.Глазова. Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках української мови в умовах розвитку цифрового середовища: презентація

Лотоцька Алевтина, Пасічник Оксана. Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації. – 2020

Дистанційне та змішане навчання в школі: путівник.

Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи. З досвіду роботи освітян міста Києва. Порадник 1

Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи. З досвіду роботи освітян міста Києва. Порадник 2

Дистанційне навчання в умовах карантину. Рекомендації вчителям, дирекції шкіл та батькам школярів

Рекомендовані цифрові ресурси: