ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ у контексті методичних рекомендацій щодо навчання української мови у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти міста Києва в умовах невизначеності – непередбачуваних загроз війни

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

у контексті методичних рекомендацій

щодо навчання української мови

 у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти міста Києва

 в умовах невизначеності – непередбачуваних загроз війни

 

Наталія Дика,

кандидат педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри мовно-літературної освіти

Інституту післядипломної освіти

Київського столичного університету

імені Бориса Грінченка

Олександра Глазова,

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри мовно-літературної освіти

Інституту післядипломної освіти

Київського столичного університету

імені Бориса Грінченка

Алла Полторацька,

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри мовно-літературної освіти

Інституту післядипломної освіти

Київського столичного університету

імені Бориса Грінченка

 

З урахуванням умов воєнного стану досягнення результатів навчання вчитель може забезпечити шляхом відповідної адаптації навчального матеріалу, а саме:

• детальним переглядом та критичним аналізом програм з метою розподілу навчального матеріалу на критично важливий (основні теми) та допоміжний;
• адаптацією календарно-тематичного планування шляхом об’єднання суміжних або схожих тем в один блок (інтенсифікація програм), тобто ущільненням тем;
• визначенням обов’язкових тем уроків, які учні мають опановувати під керівництвом учителя;
• визначенням тем, які учні можуть засвоювати самостійно, але в супроводі вчителя;
• визначенням видів навчальної роботи, а також тем творчих робіт, які з урахуванням вікових особливостей учнів можуть виконуватись ними повністю самостійно.

Через спричинений повітряними тривогами стрес учням важко утримувати увагу протягом тривалого часу. Тому рекомендуємо застосовувати мікронавчання, замінюючи вправу значного обсягу кількома меншими, їхнє швидке виконання підтримує мотивацію та стимулює учнів до подальшої роботи.

 

• КЛАС

Тема: Звуки та букви (основна тема)

*Передайте слова фонетичною транскрипцією. У кожному слові вкажіть кількість  літер і звуків. З двома словами складіть і запишіть речення.

ЗРАЗОК. Дощ [дошч] — 3 букви, 4 звуки.

Джміль, щастя, дзвін, ялинка, м’ята, знання.

Для перевірки. Джміль — 6 букв, 4 звуки; щастя — 5 букв, 6 звуків; дзвін — 5 букв, 4 звуки; ялинка — 6 букв, 7 звуків; м’ята — 4 букви, 5 звуків; знання — 6 букв, 5 звуків.

Тема: Лексичне значення слова

(ущільнення: пряме й переносне значення слова, синоніми)

*Прочитайте. Визначте два слова, ужиті в переносному значенні. Доберіть синонім до слова «зазвучали».

Ранкове сонце торкнулося шкільних вікон. Коридор прокинувся: зазвучали голоси, відчинилися двері, на дошці з’явилося тепле привітання.

Для перевірки. Переносне значення: сонце торкнулося, коридор прокинувся, тепле привітання. Синоніми: залунали; щире / сонячне привітання.

 

• КЛАС

Словотвір (основна тема)

*Прочитайте слова. Доберіть і запишіть до кожного з них твірне слово. У дужках укажіть спосіб словотворення: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний.

ЗРАЗОК. Розмова ← мова, бандурист ← бандура.

Лісник, приморський, перечитати, безмежний, книгарня, передзвін.

Для перевірки. Лісник ← ліс (суфіксальний); приморський ← море (префіксально-суфіксальний); перечитати ← читати (префіксальний); безмежний ← межа (префіксально-суфіксальний); книгарня ← книга (суфіксальний); передзвін ← дзвін (префіксальний).

Лексикологія. Фразеологія. Морфологія (ущільнення)

*Прочитайте. Визначте фразеологізм, поясніть його значення. Прочитайте речення, замінивши фразеологізм словом, що передає його значення.  Виграло чи програло речення від такої заміни? Якими частинами мови є слова «спокійно», «вдруге», «виконала»?

Після невдалої спроби Оленка не опустила рук. Вона спокійно переглянула нотатки, знайшла неточність і вдруге виконала дослід.

Для перевірки. Не опустила рук — не зневірилася; спокійно — прислівник; вдруге — прислівник; виконала — дієслово. Після заміни текст став менш виразним та менш емоційним.

 

• КЛАС

Дієслово та його форми (основна тема)

*Прочитайте. Випишіть усі дієслівні форми та визначте їх. Установіть час, особу й число особових дієслів. Перебудуйте речення, перетворивши його на інструкцію-пораду для однокласника/однокласниці.

Відкривши файл, учень перевіряє назву, читає завдання, позначає ключові слова й готується до відповіді.

Для перевірки. Відкривши — дієприслівник; перевіряє, читає, позначає, готується — особові дієслова, теперішній час, 3-тя особа однини. Відкрий, перевір, прочитай, познач, підготуйся – дієслова у формі наказового способу.

 

Робота з медіатекстами має сприяти розвитку медіаграмотності. Доцільно пропонувати учнівству завдання на розрізнення фактів і суджень, визначення авторської позиції, аналіз джерела інформації, оцінювання достовірності та повноти повідомлення. Такі завдання допомагають формувати критичне мислення й відповідальне ставлення до інформації в цифровому середовищі^[1].

 

Мова медіа^[2] (самостійна робота)

* Прочитайте заголовки розміщених у ЗМІ текстів. Який із них нейтрально, без жодних емоцій інформує про факт? Який подає судження, тому емоційно забарвлений? Укажіть слова, які створюють емоційне забарвлення. Придумайте свій варіант заголовка, який повідомляє про ту ж подію, не подаючи емоційних оцінок.

Заголовки: «Школярі нарешті врятували занедбаний сквер»; «Учні висадили двадцять дерев у міському сквері».

Для перевірки. Емоційно забарвлені слова: «нарешті», «врятували», «занедбаний» (увиразнюють судження про подію). Другий заголовок без жодних емоцій називає конкретну дію, виконання  якої можна перевірити (факт), і вказує цілком конкретну кількість.

 

• КЛАС

Односкладні речення (основна тема)

 

*Визначте вид кожного односкладного речення. Одне з речень, додавши потрібні слова, перебудуйте на двоскладне, обравши один із жанрів: повідомлення друзям, опис, інструкція, назва світлини, новина.

1. Зустрічаємося біля бібліотеки о третій. 2. У залі тихо. 3. Бережіть воду. 4. Осінній ранок. 5. Про результати повідомили вранці.

Для перевірки. 1 — означено-особове; 2 — безособове; 3 — означено-особове; 4 — називне; 5 — неозначено-особове.

 

Синтаксис. Пунктуація. Стилістика  (ущільнення)

*Прочитайте повідомлення, визначте в його тексті розмовні слова, повтори, обгрунтуйте перевантаженість конструкції. Скоротіть текст повідомлення приблизно на третину, оформивши його в офіційно-діловому стилі.

Привіт усім! Повідомляємо, що типу завтра відбудеться засідання учнівської ради, і воно відбудеться після шостого уроку, тож прохання всім членам ради прийти, бо це дуже важлива і важлива зустріч.

Для перевірки. Наприклад: «Засідання учнівської ради відбудеться завтра після шостого уроку. Просимо всіх членів ради бути присутніми».

 

9 КЛАС

Складне речення  (основна тема).

*Об’єднавши три прості речення в одне складне,  уворіть і запишіть: 

• складносурядне речення;
• складнопідрядне речення причини;
• безсполучникове речення.

У записаних складних реченнях поясніть розділові знаки.

Ми перевірили джерело. Автор повідомлення не був зазначений. Інформацію не варто поширювати.

Для перевірки. Варіанти: «Ми перевірили джерело, але автора повідомлення не було зазначено, і інформацію не варто поширювати». «Оскільки автора не зазначено, інформацію не варто поширювати». «Інформацію не варто поширювати: автора повідомлення не зазначено».

                                  

Синтаксис і медіаграмотність (ущільнення)

Прочитайте заголовок, лід і текст, визначте  факт і судження. Поясніть, чому в результат  опитування заголовку перебільшено. Створіть більш точний  заголовок у формі  складного речення.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Заголовок^[3]: «Усі підлітки відмовилися від паперових книжок». Лід: «За опитуванням шкільного клубу, 18 із 30 учасників частіше читають з екрана». Текст: «Опитування провели серед учасників одного клубу; воно не відображає думку всіх підлітків».

Для перевірки. Факт: 18 із 30 учасників частіше читають з екрана. Судження/узагальнення: усі підлітки відмовилися від книжок. Можливий заголовок: «Більшість опитаних учасників шкільного клубу частіше читає з екрана».

Редагування складеного  штучним інтелектом тексту (самостійна робота)

*Прочитайте абзац з розміщеного в інтернеті тексту. Визначте допущені в ньому помилки, з’ясуйте вид кожної. Складіть два пошукові запити для перевірки факту про походження мови та оцінного твердження про мелодійність мови. Поясніть, як потрібно виправити мовні помилки.

Українська мова виникла у 1991 році, тому що тоді Україна стала незалежною. Вона являється однією із самих мелодійніших мов світу, що безперечно доказано всіма лінгвістами.

Для перевірки. Помилки: хибна дата виникнення мови; «являється» замість «є»; бездоказове «безперечно»; «доказано» замість «доведено»; «всіма лінгвістами» — неперевірене узагальнення; «однією із самих мелодійніших» виправити на «наймелодійніших».

Для забезпечення практичної реалізації навчання української мови також додаємо методичні, дидактичні та інтерактивні матеріали, посилання на корисні ресурси, зразки, пам’ятки, практичні поради, досвід учителів, відеоматеріали, відеоуроки, інструкції тощо.

Матеріали доступні за покликанням:

https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1V418bFI0knt4ZyCw5pQ3Gkrv5VKWX7Ta

Консультативна група, яка діє на постійній основі:

1. Наталія Дика, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: n.dyka@kubg.edu.ua
2. Вікторія Микитенко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка:  v.mykytenko@kubg.edu.ua
3. Галина Галицька, заступник директора з навчально-виховної роботи 6-11 класів Ліцею № 302 Дарницького району м. Києва, вчитель української мови та літератури: galinka.nice@gmail.com

^[1] Інструктивно-методичні рекомендації МОН. 6a832ee44da33412910017 (11).pdf

^[2] Доцільно пропонувати учнівству завдання на розрізнення фактів і суджень, визначення авторської позиції, аналіз джерела інформації, зіставлення вербальних, візуальних і звукових засобів впливу, виявлення маніпулятивних прийомів, оцінювання достовірності та повноти повідомлення. Такі завдання допомагають формувати критичне мислення й відповідальне ставлення до інформації в цифровому середовищі.(Інструктивно-методичні рекомендації МОН 6a832ee44da33412910017 (11).pdf

^[3] Словник. Заголовок –  назва статті, твору або новини, яка виноситься на початок. Лід  – перший абзац або вступний рядок тексту, розміщений безпосередньо під заголовком і перед основним викладом, розкриває суть заголовка, зацікавлюючи та мотивуючи  до читання тексту.