Адаптивне планування уроків української мови відповідно до модельних навчальних програм

Адаптивне планування уроків української мови

відповідно до модельних навчальних програм

 

Наталія Дика,

кандидат педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри мовно-літературної освіти

Інституту післядипломної освіти

Київського столичного університету

імені Бориса Грінченка

Вікторія Микитенко,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри мовно-літературної освіти

Інституту післядипломної освіти

Київського столичного університету

імені Бориса Грінченка

 

Мовна освіта в Україні потребує не лише якісних програмних документів, а й методично виважених підходів до їх реалізації у щоденній практиці вчителя. До уваги представлено узагальнений аналіз усіх чинних модельних навчальних програм з української мови для учнів 5-9 класів, що дає змогу побачити їхні спільні риси, відмінності, а також визначити потенціал для інтеграції. Такий комплексний огляд став основою для вироблення адаптивних рекомендацій, які враховують різні рівні складності, темп навчання та індивідуальні можливості учнів.

Окрему увагу акцентовано на тому, як напрацьовані висновки можуть бути використані у програмах для 10-11 класів та у профільній освіті. Узагальнені рекомендації покликані допомогти учителю вибудувати логічну послідовність між циклами навчання, забезпечуючи наступність і водночас створюючи умови для творчої варіативності.

Пропонуємо не лише методичний коментар до програм, а й практичний інструмент адаптивного планування, що дає змогу враховувати:

• компетентнісний підхід як основу сучасної мовної освіти;
• міжпредметну інтеграцію для формування цілісного світогляду учнів;
• диференціацію навчання відповідно до рівня підготовки учнів та освітніх траєкторій;
• методичну гнучкість, яка забезпечує поєднання традиційних та інноваційних форм роботи.

Запропоноване адаптивне планування уроків української мови може бути дієвим інструментом для вчителя, який прагне забезпечити якісну мовну освіту, зорієнтовану на сучасні виклики та потреби учнів, а також на формування їхньої національної ідентичності та готовності до подальшої професійної діяльності.

 

Українська мова у 5-6 класах

У 5-6 класах навчання української мови має особливе значення, адже саме в цей період учні переходять від початкового рівня засвоєння мовних знань до більш системного й усвідомленого їх використання. Мова має вивчатися не лише як набір правил, а як інструмент мислення, комунікації та культурної ідентичності.

Учні цього віку вирізняються допитливістю, але водночас потребують чіткої структури й підтримки вчителя. Тому важливо поєднувати практичні, ігрові та творчі методи з поступовим формуванням системних знань. Вчитель має бути провідником у складних темах, тоді як доступніші матеріали можна віддавати для самостійної роботи.

 

Рекомендації за чинними програмами:

Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (у редакції 2023 року) (автори Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 10 жовтня 2023 року № 1226).

У цій програмі для 5-6 класів простежується чітке розмежування тем, які потребують різних форматів навчання. Є такі розділи, що вимагають безпосередньої роботи з учителем. Це насамперед лексикологія, фразеологія та фонетика з орфоепією. Вони складні для самостійного засвоєння, адже учні легко можуть закріпити неправильні мовні навички без корекції педагога.

У кризових умовах, коли навчання може бути перерваним, саме вчитель стає гарантом правильності й системності мовної освіти, тому ці теми варто опановувати під його керівництвом:

5 клас

• Фонетика й орфоепія: вимова ненаголошених голосних, тверді/м’які приголосні, апостроф, наголос.
• Фразеологія: різновиди, джерела, доречність у мовленні.
• Орфографія: правила милозвучності, спрощення в групах приголосних, орфографічні помилки.
• Синтаксис: речення, його граматична основа, другорядні члени, однорідні члени, складні речення, пряма мова.
• Текст: тема, підтема, ключові слова, основна думка.

6 клас

• Будова слова: значущі частини слова, написання префіксів, суфіксів, складні випадки правопису.
• Словотвір: способи творення слів, словотвірний розбір, зміни приголосних.
• Іменники: особливості І–IV відмін, кличний відмінок, написання прізвищ та імен по батькові, правопис складних іменників.
• Прикметники: ступені порівняння, написання -н-/-нн-, складні прикметники.
• Числівники: відмінювання, узгодження з іменниками, написання складених числівників, правильне вживання числівників на позначення дат і часу.
• Займенники: розряди, відмінювання, правопис.
• Текст: план, види плану, ідея, проблеми, поняття академічної доброчесності.

Можна виокремити теми, які найкраще реалізуються у формі проєктної роботи. Це дослідження фразеологізмів, створення словничків, порівняння українських висловів із іншими мовами, а також творчі завдання, спрямовані на осмислення ролі мови як засобу самовираження – написання есе, створення колажів чи моделей. Такі вправи і завдання сприяють мотивації учнів, зміцнюють психологічну стійкість, формують командну взаємодію навіть тоді, коли традиційні уроки скасовуються через певні обставини:

5 клас

• Словники: тлумачний, іншомовних слів, фразеологічний, орфографічний.
• Письменницькі новотвори.
• Стилістично забарвлені слова: діалектні, професійні, терміни, сленг.
• Живе й віртуальне спілкування, безпека віртуального спілкування.

6 клас

• Словотвірні ланцюжки.
• Складні слова: правопис разом, окремо, через дефіс.
• Есе, коментар, допис у соцмережах.
• Безпечна поведінка в цифровому просторі.
• Українська мова як чинник ідентичності.

Важливою є інтеграція мовних тем з іншими предметами. Фразеологізми пропонуємо поєднувати з літературою, історизми й архаїзми – з історією, а завдання на створення колажів чи графічних моделей – з мистецтвом. Ціннісне ставлення до державної мови перегукується з громадянською освітою. Така інтеграція дає змогу учням сприймати мову як систему, яка взаємодіє з усіма сферами життя, і водночас зміцнює національну ідентичність, що особливо важливо у кризових умовах:

5 клас

• Запозичені слова → історія, географія, культура (походження іншомовних слів).
• Неологізми й медіатексти → інформатика, медіаграмотність.
• Види інформації → математика (числова), інформатика (графічна, відео).
• Милозвучність → музика (ритм, звучання).
• Етикетні норми спілкування → громадянська освіта, література.
• Фразеологізми → історія та культура (джерела прислів’їв, приказок).

6 клас

• Словотвір → історія (походження слів), інформатика (абревіатури).
• Іменники й прикметники → література (характеристика персонажів).
• Числівники → математика (узгодження чисел і дат).
• Займенники → громадянська освіта (етикетні функції «ти» і «Ви»).
• Інформація → медіаграмотність, інформатика.
• Українська мова як цінність → історія, культура, громадянська освіта.

Водночас є матеріал, який учні можуть опрацьовувати самостійно у супроводі вчителя. Це теми, що стосуються ролі української мови в житті людини, ціннісного ставлення до неї, а також активної й пасивної лексики, архаїзмів, неологізмів, діалектів. Учні здатні працювати з тлумачними словниками, створювати власні словнички, виконувати вправи й завдання вдома чи онлайн. Така самостійність особливо важлива в умовах непередбачуваних загроз, коли освітній процес може переходити в інший формат:

5 клас

• Лексичне значення слова, однозначні й багатозначні слова.
• Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми.
• Активна й пасивна лексика: архаїзми, історизми, неологізми.
• Види інформації: текстова, графічна, числова, звукова, відео.

6 клас

• Форми слова й спільнокореневі слова.
• Антонімічні префікси й суфікси.
• Іменники загальні й власні, збірні й абстрактні.
• Інформація: достовірність, джерела, факти й судження.

Тобто програма має гнучкий потенціал: вона дає змогу поєднувати роботу з учителем, самостійне навчання, проєктну діяльність та інтеграцію з іншими дисциплінами. Це забезпечує безперервність освіти й формування ціннісних орієнтацій навіть у кризових умовах.

 

Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

Окреслена програма має виразний акцент на формуванні мовної особистості через ціннісні орієнтири й компетентнісний підхід. У пояснювальній записці підкреслюється, що метою є виховання компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої особистості. Українська мова в цьому контексті постає не лише як засіб комунікації, а як інструмент самоствердження, культурної ідентифікації та громадянського становлення.

Ті розділи, які рекомендуємо для роботи з учителем, є достатньо складними  й потребують ґрунтовного пояснення та корекції. Це, наприклад, лексикологія, фразеологія, фонетика й орфоепія. Учні можуть сформувати некоректні мовні навички, якщо працюватимуть самостійно, тому саме педагог має стати гарантом правильності й послідовності. У кризових умовах, коли навчання може бути перерваним, учитель забезпечує безперервність і якість мовної освіти, а також формує критичне мислення, необхідне для протистояння інформаційним загрозам:

5 клас

• Значення української мови як державної – потребує пояснення статті 10 Конституції України, дискусій про громадянські обов’язки. Учитель допомагає уникнути формального засвоєння.
• Функції мови – складні для самостійного розуміння, важливо показати приклади з життя.
• Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка) – потрібно навчити структурувати думку, щоб уникнути хаотичного письма.

6 клас

• Будова слова – значущі частини слова, написання префіксів і суфіксів, складні випадки правопису.
• Словотвір – способи творення слів, словотвірний розбір.
• Іменники – особливості відмін, кличний відмінок, написання прізвищ, правопис складних іменників.
• Прикметники – ступені порівняння, правопис прикметникових суфіксів, правопис складних прикметників.
• Числівники – відмінювання, узгодження з іменниками, правильне вживання числівників на позначення дат і часу.
• Займенники – розряди, відмінювання, правопис.

Проєктна робота рекомендована для тих тем, які сприяють командній взаємодії та критичному мисленню. Це, наприклад, дослідження фразеологізмів у культурі, створення словничків, есе про мову як інструмент самовираження. Проєкти підтримують мотивацію й психологічну стійкість учнів, адже вони відчувають спільність і значущість власної роботи навіть тоді, коли традиційні уроки перериваються через небезпеку:

5 клас

• Мова як засіб спілкування – можна створити мінідослідження про невербальні засоби (знаки, символи, сигнали).
• Етикетні формули – учні можуть скласти словник етикетних висловів або провести інтерв’ю про мовні традиції.
• Значення української мови в житті народу – можливий проєкт у форматі теле- чи радіопередачі.

6 клас

• Словотвірні ланцюжки – створення схем і презентацій.
• Складні слова – дослідження прикладів із медіа й літератури.
• Есе, коментар, допис у соцмережах – творчі проєкти, порівняння жанрів.
• Безпечна поведінка в цифровому просторі – інтерактивні презентації, дискусії.
• Українська мова як чинник ідентичності – дослідницькі проєкти, есе.

Інтеграційні теми поєднують українську мову з іншими предметами, що робить навчання цілісним і життєво наближеним. Це фразеологізми в літературі, історизми й архаїзми як відображення минулого, створення колажів чи моделей у поєднанні з мистецтвом, ціннісне ставлення до державної мови в контексті громадянської освіти. Така інтеграція допомагає учням бачити мову як живий організм, що пронизує всі сфери життя, і водночас зміцнює національну ідентичність, що особливо важливо у кризових умовах:

5 клас

• Прислів’я та приказки → інтеграція з літературою та історією.
• Медіатексти → інтеграція з інформатикою, медіаграмотністю.
• Природа і мова → інтеграція з природознавством (описи явищ).
• Ціннісні орієнтири → інтеграція з громадянською освітою.
• Функціональні стилі текстів → інтеграція з історією, мистецтвом, медіа.

6 клас

• Словотвір → історія (походження слів), інформатика (абревіатури).
• Іменники й прикметники → література (характеристика персонажів).
• Числівники → математика (узгодження чисел і дат).
• Займенники → громадянська освіта (етикетні функції «ти» і «Ви»).
• Інформація → медіаграмотність, інформатика.
• Українська мова як цінність → історія, культура, громадянська освіта.

Для самостійного опанування у супроводі вчителя пропонуємо теми, які не потребують складних пояснень, але розвивають навички пошуку й роботи з інформацією. Це, зокрема, роль української мови в житті людини, активна й пасивна лексика, тлумачення значень слів. Учні можуть працювати зі словниками, створювати власні словнички, виконувати вправи вдома чи онлайн. У випадку евакуації чи дистанційного навчання такі завдання дають змогу зберегти безперервність освітнього процесу:

5 клас

• Лексичне значення слова – учні можуть працювати зі словниками, виконувати вправи, а вчитель лише коригує.
• Синоніми й антоніми – добре підходить для індивідуальних завдань, ігор зі словами.
• Інтонація речень – учні можуть тренуватися самостійно, а вчитель перевіряє правильність.

6 клас

• Форми слова й спільнокореневі слова – доступні для самостійної роботи зі словниками.
• Антонімічні префікси й суфікси – учні можуть самостійно добирати приклади.
• Іменники загальні й власні, збірні й абстрактні – зрозумілі для самостійного аналізу.
• Текст – тема, підтема, план, ідея.
• Інформація – достовірність, джерела, факти й судження.

Розподіл тем за формами роботи має чітке педагогічне й соціальне обґрунтування: складні теми – з учителем, творчі – у проєктах, ціннісні – через інтеграцію, а доступні – для самостійності у супроводі учителя. Це сприяє адаптації навчання до будь-яких умов і водночас формуванню мовної стійкості й громадянської позиції.

Таблиця 1.

Назва модельної програми	Теми, які варто опановувати разом з учителем	Теми для проєктної роботи залежно від навчальної ситуації	Теми для інтеграції з іншими предметами	Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя
Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (у редакції 2023 року) (автори Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 10 жовтня 2023 року № 1226).	Орфоепія та орфографія; лексикологія (пароніми, стилістично забарвлена лексика); фразеологія (джерела, значення)	«Українська мова як культурна цінність»; «Фразеологізми народів світу»; «Лексика сучасності»	Лексикологія (історія, культурологія); фразеологія (література); орфоепія (музика, театр)	Роль української мови; активна й пасивна лексика; фразеологізми у спілкуванні
Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)	Лексика; орфографія та пунктуація; морфологія; синтаксис	«Мова як культурна цінність»; «Фразеологізми народів світу»; «Неологізми сучасності»	Історія мови (історія); фразеологія (література); орфоепія (мистецтво, театр)	Фразеологія; роль української мови

 

Отже, навчання української мови у 5-6 класах має бути побудоване як баланс між керованим засвоєнням складних тем і самостійним опрацюванням доступних матеріалів. Це дає змогу не лише формувати мовну системність, а й розвивати комунікативні навички, критичне мислення та відчуття мови як культурної цінності.

 

Українська мова у 5-6 класах (вибіркові курси)

Заклад освіти може доповнювати мовно-літературну підготовку курсами, передбаченими чинними документами, що мають відповідний гриф. Їх упровадження залежить від освітньої програми закладу, навчального навантаження, запитів учнівства, кадрових і матеріальних можливостей. Такі курси доцільно розглядати як ресурс для поглиблення мовно-комунікативної, читацької та культурної компетентностей, а не як додаткове перевантаження.

 

Рекомендації за чинними програмами:

Модельна навчальна програма курсу за вибором «Пишемо есе. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти. Автори: Король Л. Г., Молодик К. Ю., Сушко Т. М., Уманська Л. Л. (наказ Міністерства освіти і науки України 07.07.2026 № 1066).

Складні теми варто пояснювати й моделювати на уроці. Серед них визначаємо такі, які потребують пояснень, моделювання прикладів і підтримки, адже вони складні для самостійного засвоєння учнями 10-12 років. Наприклад:

• Аргументативне есе – учні мають труднощі з формулюванням тези та добором аргументів.
• Академічна доброчесність – важливо пояснити різницю між власним і запозиченим текстом, правила цитування.
• Редагування тексту – учні часто не бачать мовленнєвих помилок, тому потрібна колективна робота.

Теми для проєктів допомагають формувати командні навички та громадянську позицію. Наприклад:

• Голос громадянина – есе як форма громадянського висловлення.
• Екологія інформації – робота з медіа та критичне мислення.
• Екологія стосунків – розвиток емпатії та соціально-емоційних навичок.

Поєднання есе з іншими предметами сприяє його актуалізації та наближенню до учнівського досвіду. Тому окреслені теми можна реалізувати міжпредметно, що підсилює мотивацію та розширює контекст:

• Сенсорне письмо → інтеграція з природознавством, біологією.
• Магія дрібниць → інтеграція з мистецтвом, образотворчим мистецтвом.
• Світ у мені → інтеграція з історією та культурологією.
• Екологія думки → інтеграція з географією, екологією.

Більш доступними темами можна керувати як самостійними вправами. Їх можна пропонувати як індивідуальні завдання, адже вони доступні для учнів і сприяють розвитку авторського стилю. Наприклад:

• Описове есе – учні можуть самостійно описати предмет чи явище.
• Особистісне есе – учні легко працюють із власними враженнями.
• Нотатник автора – ведення щоденника думок і спостережень.

 

Модельна навчальна програма «Лінгвістика. Мова. Мовлення. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти, які працюють за освітньою програмою «ВІВАТ, ліцей». Автори: Вдовиченко Н. В., Крюченкова О. Ю. (наказ МОН України від 19.06.2026 р. № 968).

Для ефективного засвоєння виокремлюємо теми, які мають супроводжуватися поясненнями, прикладами та підтримкою, адже вони є надто складними для учнів середнього шкільного віку. Наприклад:

• Форми слова та граматичне значення – учні мають труднощі з розрізненням слова і словоформи, узгодженням форм у тексті.
• Мовна норма і цифрові інструменти – учні потребують пояснень щодо меж використання автокорекції, перекладу, пошуку.

Проєкти дають змогу учням працювати в групах, створювати кінцевий продукт і презентувати його. Тому окремим блоком подаємо такі теми:

• Мови світу в інтернеті
• Знаки в цифровому середовищі
• Як люди передавали інформацію до появи письма

Далі подаємо теми, які можна реалізувати міжпредметно, що підсилює мотивацію та розширює контекст:

• Природа мови → інтеграція з історією та культурологією.
• Мови світу → інтеграція з географією.
• Графіка і письмо → інтеграція з інформатикою.

Нижче подаємо теми, які можна пропонувати як індивідуальні завдання, адже вони доступні для учнів і сприяють розвитку спостережливості та мовленнєвої практики:

• Природа мови та форми її існування – учні можуть самостійно порівняти усне й писемне повідомлення.
• Мови світу – учні можуть самостійно працювати з картою мов світу та прикладами багатомовності.
• Графіка і письмо в цифровому світі – учні легко використовують емодзі, хештеги, скорочення.

 

Таблиця 2.

Назва модельної програми	Теми, які варто опановувати разом з учителем	Теми для проєктної роботи залежно від навчальної ситуації	Теми для інтеграції з іншими предметами	Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя
Модельна навчальна програма курсу за вибором «Пишемо есе. 5–6 клас» для закладів загальної середньої освіти. Автори: Король Л. Г., Молодик К. Ю., Сушко Т. М., Уманська Л. Л. (наказ Міністерства освіти і науки України 07.07.2026 №1066)	Аргументативне письмо; академічна доброчесність; редагування тексту	«Голос громадянина»; «Екологія інформації»; «Екологія стосунків»	Сенсорне письмо (природознавство); «Магія дрібниць» (мистецтво); «Світ у мені» (історія, культура); «Екологія думки» (географія, екологія)	Описове та особистісне есе; ведення «Нотатника автора»
Модельна навчальна програма «Лінгвістика. Мова. Мовлення. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти, які працюють за освітньою програмою «ВІВАТ, ліцей». Автори: Вдовиченко Н. В., Крюченкова О. Ю. (наказ МОН України від 19.06.2026 р. № 968).	Форми слова та граматичне значення; знакові системи; мовна норма й цифрові інструменти	«Мови світу в інтернеті»; «Знаки в цифровому середовищі»; «Як люди передавали інформацію до появи письма»	Природа мови (історія, культурологія); мови світу (географія); графіка й письмо (інформатика)	Природа мови; мови світу; графіка й письмо в цифровому світі

 

Українська мова у 5-9 класах

Навчання української мови у 5-9 класах має свої особливості, які визначаються віковими характеристиками учнів цього періоду. Це час переходу від дитячої безпосередності до підліткової самосвідомості, коли формується здатність до абстрактного мислення, критичного аналізу та самостійного вибору. Саме тому програми з української мови для цього вікового етапу мають бути побудовані так, щоб поєднувати системність мовних знань із розвитком особистісних і соціальних компетентностей.

Необхідно враховувати й вікові особливості: потребу учнів у підтримці й емоційному залученні та прагнення до самостійності, критичності й творчості. Це забезпечує не лише мовно-комунікативну компетентність, а й формування стійкої громадянської позиції та культурної ідентичності.

 

Рекомендації за чинними програмами:

Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Полторацька А. Я., Сафонов Ю. М., Нестеренко Н. В.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.10.2024 № 1475)

Ця програма має виразну сучасну спрямованість і відрізняється від попередніх тим, що акцент робить на практичності знань, українознавчому змісті та інтеграції з іншими галузями. У пояснювальній записці підкреслюється, що українська мова є не лише навчальним предметом, а й засобом консолідації національних цінностей у контексті війни, глобалізації та інтеграції України у світове співтовариство. Вона має формувати компетентності, необхідні для соціалізації, громадянської активності та розвитку соціально-емоційного інтелекту.

Окремо подано адаптаційний цикл, де учні знайомляться з мовою як цінністю, вчаться працювати з лексикою, фразеологізмами, фонетикою, синтаксисом і пунктуацією. Важливим є використання сучасних інтерактивних інструментів – чеклістів, мініпроєктів, онлайн-платформ (LearningApps, Kahoot), що дає змогу поєднувати навчання з цифровою компетентністю. Водночас у програмі закладено розвиток медіаграмотності: учні мають навчитися відрізняти фейкові новини від перевірених, розуміти поняття дезінформації, дотримуватися академічної доброчесності. Це відповідає викликам інформаційної війни й формує критичне мислення.

У контексті кризових ситуацій та непередбачуваних загроз розподіл тем за формами роботи може виглядати так:

Теми для роботи з учителем – складні мовні явища (лексикологія, фразеологія, фонетика, синтаксис), які потребують пояснення, корекції та практики під керівництвом педагога. На цьому етапі особливо важливо забезпечити засвоєння матеріалу та сприяти розвитку правильних мовних навичок:

5 клас

• Голосні і приголосні звуки, особливості вимови, класифікація.
• Правопис ненаголошених е, и.
• Позначення м’якості приголосних, м’який знак.
• Особливості української графіки.
• Правила вживання апострофа.
• Наголос.
• Склад і перенесення слів.
• Милозвучність української мови, правила милозвучності.
• Спрощення в групах приголосних.
• Види помилок: орфоепічна, орфографічна, графічна, лексична.

6 клас

• Будова слова: спільнокореневі слова, форма слова, основа, закінчення.
• Написання префіксів і суфіксів: з-, зі-, с-, роз-, без-, пре-, прі-; -ечок-,

 -ичк-, -инн-, -ив-, -ев-, -ов-, -ичн-.

• Словотвір: способи творення слів, словотвірний розбір, зміни приголосних.
• Іменник: морфологічні ознаки, синтаксична роль, відмінки, кличний відмінок, відміни, рід і число, написання прізвищ та імен по батькові.
• Прикметник: групи, відмінювання, ступені порівняння, написання -н-/

-нн-, складні прикметники.

• Числівник: типи, відмінювання, узгодження з іменниками, написання дат і часу.
• Займенник: розряди, відмінювання, правопис, етикетні функції.

7 клас

• Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Форми дієслів: неозначена форма, особові, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми.
• Доконаний і недоконаний вид.
• Часи дієслів: минулий, теперішній, майбутній.
• Способи дієслів: дійсний, умовний, наказовий.
• Дієвідміни, букви е, и в особових закінченнях.
• Правопис дієслів, прислівників, службових частин мови.

8 клас

• Речення прості й складні.
• Двоскладні й односкладні речення.
• Головні й другорядні члени речення.
• Підмет і присудок, способи вираження, іменний та дієслівний присудок.
• Тире між підметом і присудком.
• Узгодження головних членів речення.

9 клас

• Пряма й непряма мова, розділові знаки.
• Діалог, розділові знаки, інтонація.
• Цитата як спосіб передачі чужої мови.
• Складне речення: будова, засоби зв’язку.
• Складносурядне речення: смислові зв’язки, розділові знаки, інтонація.
• Складнопідрядне речення: будова, підрядні сполучники й слова, розділові знаки.
• Особливості пунктуації в безсполучникових складних реченнях та реченнях з різними видами зв’язку.

Теми для проєктної роботи – дослідження фразеологізмів, створення словників, участь у мініпроєктах, інтерв’ю чи флешмобах. Це підтримує командну взаємодію та стимулює мотивацію, формує психологічну стійкість:

5 клас

• Фразеологізми, їх різновиди, джерела, застосування у мовленні.
• Фразеологічний словник.
• Словники: орфоепічний, наголосів, орфографічний.

6 клас

• Словотвірні ланцюжки.
• Творення і правопис складноскорочених слів.
• Есе, допис, лист, оголошення.
• Безпечна онлайн-взаємодія.
• Мова як засіб самовираження.

7 клас

• Дієприкметник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль, творення, відмінювання, уживання.
• Дієприкметниковий зворот: будова речень, розділові знаки.
• Дієприслівник: морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Дієприслівниковий зворот: коми при звороті й одиничному дієприслівнику.
• Не з дієприкметниками й дієприслівниками.

8 клас

• Означення, додаток та обставина – другорядні члени речення.
• Прикладка як різновид означення.
• Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки в лапках.
• Види обставин, способи їх вираження.
• Односкладні речення.
• Уживання безособових односкладних речень у публіцистичному стилі.

9 клас

• Складнопідрядне речення з означальною підрядною частиною.
• Складнопідрядне речення із з’ясувальною підрядною частиною.
• Складнопідрядне речення з підрядними обставинними (способу дії й ступеня, порівняння, місця, часу, причини, наслідку, мети, умови, допусту).
• Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними частинами.

Теми для інтеграції – українознавчий блок, що поєднує мову з історією, культурою, літературою, а також розвиток медіаграмотності, що інтегрується з громадянською освітою й інформатикою. Це формує цілісне бачення світу й укріплює національну ідентичність:

5 клас

• Текст (тема, підтема, ключові слова, основна думка, первинні й вторинні тексти, опис, розповідь, роздум) → література (аналіз художніх творів), історія (історичні тексти), інформатика (структурування інформації).
• Читання (види, мета) → література (естетичне читання), інформатика (читання інструкцій, медіатекстів), громадянська освіта (читання документів, правил).
• Жанри мовлення (привітання, комплімент, прохання, згода/відмова, повідомлення) → література (жанри художнього мовлення), мистецтво/музика (виразність, інтонація), громадянська освіта (етикет, соціальні ролі).
• Спілкування (живе й віртуальне, правила, засоби, інтонація) → інформатика (цифрова комунікація), громадянська освіта (правила взаємодії, етикет), психологія/мистецтво (інтонація, невербальні засоби).

6 клас

• Інформація: види, джерела, достовірність. → Інформатика (цифрові дані), математика (числова інформація), медіаграмотність.
• Текст: тема, підтема, план, ідея, проблеми, академічна доброчесність. → Література (аналіз текстів), історія (історичні документи), громадянська освіта (правові тексти).
• Етикетні функції займенників. → Громадянська освіта (норми спілкування, соціальні ролі).
• Мова як чинник ідентичності. → Історія, культура, громадянська освіта.
• Сучасні технології, «Здоров’я» нації – успіх країни. → Інформатика, біологія, основи здоров’я.
• Математика – наука мислення. → Математика, логіка, інформатика.
• Важливість психології у житті. → Психологія, громадянська освіта, література (емоційні стани персонажів).

7 клас

• Службові частини мови: прийменник, сполучник, частка. → Література (аналіз текстів), історія (документи), громадянська освіта (мовні норми).
• Вигук: групи за значенням, розділові знаки. → Мистецтво/музика (емоційна виразність), психологія (емоційні стани).
• Звуконаслідувальні слова. → Мистецтво (образотворче й музичне), біологія (звуки природи), література (поетичні тексти).

8 клас

• Речення з однорідними членами: із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком. → Література (аналіз художніх текстів), історія (історичні документи).
• Узагальнювальні слова при однорідних членах, розділові знаки. → Математика (класифікація, узагальнення), інформатика (структурування даних).
• Звертання: непоширені й поширені, риторичне звертання. → Література (поетичні тексти, риторика), громадянська освіта (етикет).
• Вставні слова й словосполучення, групи за значенням. → Медіаграмотність (оцінка достовірності інформації), історія (джерела й коментарі).
• Відокремлені додатки, означення, обставини, розділові знаки. → Література (аналіз стилістики), громадянська освіта (офіційні документи).

9 клас

• Безсполучникове речення: смислові відношення, інтонація, культура мовлення й стилістика. → Література (поетичні тексти, публіцистика), історія (документи).
• Розділові знаки в безсполучниковому реченні: кома, крапка з комою, двокрапка, тире. → Математика/інформатика (структурування даних), література (риторика).
• Складне речення з різними видами зв’язку. → Медіаграмотність (аналіз складних текстів), громадянська освіта (офіційні документи).
• Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному реченнях. → Література (редагування текстів), інформатика (робота з текстовими редакторами).
• Основні орфограми. → Інформатика (текстові редактори), громадянська освіта (офіційні документи).

Теми для самостійного опанування – ті, що передбачають роботу зі словниками, чеклістами, вправами на самоперевірку, наприклад, визначення значення слів, складання планів текстів, написання мініесе. Учні можуть виконувати їх автономно навіть у разі перерваних занять:

5 клас

• Лексичне значення слова (однозначні, багатозначні).
• Групи слів за значенням (синоніми, антоніми, омоніми).
• Групи слів за походженням (власне українські й запозичені).
• Активна і пасивна лексика (архаїзми, історизми, неологізми).
• Групи слів за вживанням (загальновживані, стилістично забарвлені, діалектні, професійні).

6 клас

• Мова, її особливості й багатство: лексичне, фразеологічне, морфемне; краса (повтори, ритміка, милозвучність, спрощення).
• Незмінні й змінні слова.
• Стилістична роль суфіксів і префіксів.
• Іменники загальні й власні, конкретні й абстрактні, збірні.

7 клас

• Уживання дієслів у мовленні.
• Безособові дієслова.
• Не з дієсловами.
• Прислівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Розряди прислівників.

8 клас

• Синонімічність словосполучень різної будови.
• Граматична помилка та умовне позначення (практично).
• Речення поширені й непоширені.
• Порядок слів у реченні.
• Логічний наголос.
• Речення за метою висловлювання, за емоційною експресивністю.

9 клас

• Культура мовлення й стилістика.
• Інтонація речень із прямою мовою та діалогом.
• Синонімічність складносурядних речень із різними сполучниками та простими реченнями.

 

Таблиця 3.

Назва модельної програми	Теми, які варто опановувати разом з учителем	Теми для проєктної роботи залежно від навчальної ситуації	Теми для інтеграції з іншими предметами	Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя
Модельна навчальна програма «Українська мова. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Полторацька А. Я., Сафонов Ю. М., Нестеренко Н. В.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.10.2024 № 1475)	Фонетика, орфографія, синтаксис; медіаграмотність і академічна доброчесність	«Українська мова і світ»; «Мова як цінність»; «Медіаграмотність у дії»	Українознавчий блок (історія, культура); милозвучність (музика, театр)	Лексикологія; фразеологія; робота з текстом (сенкан, анотація)

 

Окреслена програма вирізняється практичністю, сучасними методами й акцентом на українознавчому та громадянському змісті. Вона створена так, щоб учні могли продовжувати навчання навіть у кризових умовах.

 

Українська мова у 7-9 класах

У кризових умовах – війни, інформаційних атак, непередбачуваних перерв у навчанні – особливо важливо чітко розмежовувати теми української мови за чотирма категоріями: ті, що потребують роботи з учителем; ті, що можна опановувати самостійно під супроводом вчителя; теми для проєктної діяльності; та інтеграційні теми. Це розмежування не є формальним, воно має глибоке педагогічне обґрунтування.

По-перше, робота з учителем необхідна там, де мовні явища складні й вимагають системного пояснення, корекції та практики. У 7-9 класах учні вже здатні мислити абстрактно, але водночас легко закріплюють помилкові мовні навички, якщо залишаються без керівництва. Тому морфологія, синтаксис, орфографія чи складні форми дієслова мають опановуватися з вчителем, який забезпечує правильність і послідовність.

По-друге, проєктна діяльність у школі має особливе значення, адже учні прагнуть до творчості, командної взаємодії й самовираження. Створення словників, есе, соціальних реклам чи медійних продуктів не лише розвиває мовні компетентності, а й підтримує психологічну стійкість, формує відчуття спільності та значущості власної роботи. У кризових умовах це стає способом зберегти мотивацію й емоційний баланс.

По-третє, інтеграційні теми дають змогу учням бачити мову як частину ширшого культурного й соціального контексту. Поєднання мовних знань із історією, літературою, мистецтвом чи громадянською освітою формує цілісне світобачення, укріплює національну ідентичність і критичне мислення. Для підлітків це особливо важливо, адже саме в цьому віці вони активно шукають власну позицію й соціальну роль.

По-четверте, самостійне навчання стає важливим інструментом безперервності освіти. У кризових ситуаціях учні можуть залишитися без доступу до школи, і тоді саме вправи зі словниками, робота з текстами, складання планів чи невеликі письмові завдання забезпечують освітній процес. Такі теми не потребують складних пояснень, але формують уміння пошуку й аналізу інформації, що відповідає віковій потребі учнів.

 

Рекомендації за чинними програмами:

Модельна навчальна програма «Українська мова. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883)

У програмі українська мова постає як динамічна система, що виконує світоглядну, пізнавальну, об’єднувальну й розвивальну функції. Для учнів це важливо, адже саме в цьому віці формується здатність до абстрактного мислення, критичного аналізу й усвідомлення власної позиції. Тому виокремлюємо теми, які потребують роботи з учителем: морфологія, орфографія, синтаксис, дієслово, дієприкметник, дієприслівник, правопис прислівника та службових частин мови. Вони складні й вимагають пояснення, корекції та практики:

• Морфологія: дієслово, дієприкметник, дієприслівник – складні для самостійного засвоєння через багаторівневі граматичні зв’язки, правила творення й правопису.
• Орфографія та пунктуація – правила написання, розділові знаки у складних синтаксичних конструкціях.
• Мовні обов’язки громадян – потребує глибокого осмислення поняття державної мови, її ролі в суспільстві.

Проєктні завдання – створення есе, аналіз медіатекстів, участь у дискусіях – допомагають розвивати комунікативні навички й формувати громадянську позицію:

• Мова і громадянська відповідальність
• Уживання дієслів у мовленні
• Мова і медіа

Інтеграція з історією, літературою та мистецтвом робить навчання міждисциплінарним і сприяє розвитку критичного мислення, що особливо актуально для підлітків, які шукають власну ідентичність:

• Українознавчий аспект → інтеграція з історією, культурологією.
• Мова і література → інтеграція з українською літературою.
• Мова і мистецтво → інтеграція з театром, музикою.

Водночас учні мають можливість самостійно працювати з текстами, словниками, виконувати вправи на переказування й редагування, що відповідає їхній потребі в автономії:

• Лексика і фразеологія – робота зі словниками, збагачення активного словника, використання фразеологізмів у мовленні.
• Дієслово в художньому тексті – учні можуть самостійно спостерігати за виражальними можливостями дієслів.
• Дієприкметники та дієприслівники у мовленні – вправи на творення й уживання форм.

 

Модельна навчальна програма «Українська мова. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883)

Програма орієнтована на компетентнісний підхід, але акцентує увагу на вихованні ціннісних орієнтацій – громадянськості, патріотизму, духовної єдності поколінь. Для учнів 7-9 класів це відповідає їхньому віковому прагненню до самоідентифікації й пошуку соціальної ролі. Тут важливими є теми, що потребують супроводу вчителя: словотвір, морфологія, орфографічний практикум, робота з медіатекстами:

• Словотвір і морфологія – утворення слів, відмінювання іменників, прикметників, числівників, займенників.
• Орфографічний практикум – правопис складних слів, іншомовних запозичень, апострофа, подвоєних букв.
• Медіатекст і публіцистичний стиль – потребує пояснення особливостей структури медійної інформації, достовірності джерел.

Проєктна діяльність (створення соціальної реклами, участь у медійних продуктах) відповідає їхній потребі у креативності та командній роботі:

• Українська мова як засіб єднання
• Мова і медіа
• Фразеологізми як культурний код

Інтеграція з громадянською освітою й медіаграмотністю формує здатність протистояти маніпуляціям, що особливо важливо для учнів, які активно взаємодіють із цифровим середовищем:

• Українознавчий блок → інтеграція з історією, культурологією.
• Мова і література → інтеграція з українською літературою.
• Мова і мистецтво → інтеграція з театром, музикою.

Самостійні завдання – складання речень, робота зі словниками, ігри зі словами – допомагають учням розвивати мовні вміння й водночас відчувати впевненість у власних заннях:

• Лексикологія та фразеологія – робота зі словниками, тлумачення значень слів і виразів.
• Мовленнєвий етикет – учні можуть самостійно вправлятися у використанні стійких висловів.
• Робота з текстом – визначення теми, мікротеми, основної думки.

 

Таблиця 4.

Назва модельної програми	Теми, які варто опановувати разом з учителем	Теми для проєктної роботи залежно від навчальної ситуації	Теми для інтеграції з іншими предметами	Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя
Модельна навчальна програма «Українська мова. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883)	Морфологія (дієслово, дієприкметник, дієприслівник); орфографія та пунктуація	«Мова і громадянська відповідальність»; «Дієслово як художній засіб»; «Мова і медіа»	Українознавчий аспект (історія, культурологія); мова і література; мова і мистецтво (театр, музика)	Лексика; фразеологія; дієслово у художньому тексті; вправи з дієприкметниками й дієприслівниками
Модельна навчальна програма «Українська мова. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883)	Словотвір і морфологія (іменники, прикметники, числівники, займенники); орфографічний практикум; медіатекст і публіцистичний стиль	«Українська мова як засіб єднання»; «Мова і медіа»; «Фразеологізми як культурний код»	Українознавчий блок; мова і література; мова і мистецтво (виразне читання, аудіо)	Лексикологія; фразеологія; мовленнєвий етикет; робота з текстом

 

Обидві програми враховують вікові особливості учнів 7-9 класів: їхню потребу в поясненні складних мовних явищ, прагнення до самостійності, інтерес до творчих і проєктних форм роботи та необхідність інтеграції знань із різних сфер. У кризових умовах це має ще більшу вагу, адже допомагає формувати мовну стійкість, критичне мислення й громадянську позицію, що є основою психологічної та культурної витривалості підлітків.

 

Українська мова у 5-9 класах (інтегрований курс)

Інтегровані мовно-літературні програми мають особливе значення в системі сучасної української освіти, адже вони забезпечують наступність між різними етапами навчання й формують цілісне бачення мови як основи культури та ідентичності. У цих програмах українська мова виокремлюється як стрижневий компонент інтегрованого курсу, що поєднує мовні знання з літературними та культурними контекстами.

Вважаємо, що складні теми (морфологія, синтаксис, орфографія, теорія тексту, історико-культурний контекст) варто пояснювати на уроці з прикладами, колективним редагуванням і практичними вправами.

Проєктні теми («Літературні проєкти», «Мова і медіа», «Культурні проєкти») допомагають формувати дослідницькі навички, командну роботу та громадянську позицію. Варто організовувати презентації результатів.

Інтеграція з іншими предметами (історія, література, мистецтво, інформатика) робить навчання міждисциплінарним і сучасним, сприяє розвитку критичного мислення та культурної компетентності.

Теми для самостійної роботи (лексика, фразеологія, індивідуальне читання, робота з медіатекстами) можна давати як індивідуальні завдання – словнички, рецензії, читацькі блоги. Це формує мовне чуття й навички самостійності.

 

Рекомендації за чинними програмами:

Модельна навчальна програма “Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Старагіна І.П., Новосьолова В.І., Терещенко В.М., Романенко Ю.О., Блажко М.Б., Ткач П.Б., Панченков А.О., Волошенюк О.В.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.09.2021 № 1031)

У 5-6 класах зосереджується увага на адаптації учнів до нових освітніх вимог: мова вивчається через тексти, медіатексти, художні твори. Це відповідає віковим особливостям учнів, які потребують емоційного залучення й практичної спрямованості навчання. Тут українська мова постає як інструмент комунікації, самовираження й пізнання світу, а також як засіб формування ціннісних орієнтирів.

 

Модельна навчальна програма «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Старагіна І. П., Новосьолова В. І., Терещенко В. М., Романенко Ю. О., Блажко М. Б., Ткач П. Б., Панченков А. О.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року № 1001)

У 7-9 класах програма логічно продовжує попередній цикл, поглиблюючи мовні знання й розширюючи їх у контексті літератури та культури. Учні цього віку вже здатні до абстрактного мислення, критичного аналізу й самостійного вибору, тому українська мова в програмі подається як система, що взаємодіє з літературними текстами, історико-культурними процесами та сучасними медіа. Важливим є розвиток умінь критичного читання, створення власних текстів і медіатекстів, участь у дискусіях та проєктній діяльності. Це відповідає потребі учнів у самоствердженні й соціальній активності.

Таблиця 5.

Назва модельної програми	Теми, які варто опановувати разом з учителем	Теми для проєктної роботи залежно від навчальної ситуації	Теми для інтеграції з іншими предметами	Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя
Модельна навчальна програма “Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Старагіна І.П., Новосьолова В.І., Терещенко В.М., Романенко Ю.О., Блажко М.Б., Ткач П.Б., Панченков А.О., Волошенюк О.В.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.09.2021 № 1031)	Фонетика, орфоепія, орфографія; синтаксис і пунктуація; теорія комунікації та інформації	«Мова і література як єдність»; «Медіатексти і сучасність»; «Театралізація та гра»	Українознавчий блок (історія, культура); мова і мистецтво (театр, музика); мова і медіа (інформатика)	Лексика і фразеологія; робота з текстом; читання літературних творів
Модельна навчальна програма «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Старагіна І. П., Новосьолова В. І., Терещенко В. М., Романенко Ю. О., Блажко М. Б., Ткач П. Б., Панченков А. О.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року № 1001)	Морфологія та синтаксис; теорія тексту й комунікації; історико-культурний контекст літератури	«Літературні проєкти» (написання власних творів); «Мова і медіа»; «Культурні проєкти» (інсценізації, мультимедіа)	Українознавчий блок; мова і література (порівняння українських і зарубіжних творів); мова і мистецтво (театр, музика, кіно)	Лексика і фразеологія; індивідуальне читання; робота з медіатекстами

 

Отже, інтегровані програми забезпечують неперервність мовної освіти: від адаптаційного циклу до базового предметного навчання. Це розмежування й наступність особливо важливі в кризових умовах, коли школа має не лише давати знання, а й формувати стійкість, критичне мислення та громадянську позицію учнів.

 

Українська мова у 10-11 класах

Навчання української мови у 10-11 класах постає як завершальний і водночас найвідповідальніший етап мовної освіти, адже саме в цей період учні переходять від накопичення знань до їх системного узагальнення та практичного застосування. Українська мова у старшій школі є не лише навчальним предметом, а й потужним інструментом формування світогляду, громадянської позиції та професійної готовності. Вона стає засобом осмислення культурної спадщини, утвердження національної ідентичності та розвитку інтелектуальних і творчих здібностей.

Важливо підкреслити, що нині організація освітнього процесу в 10-11 класах спирається на вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (2003), «Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи» (2006), програми із української мови для 5-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (2012-2015, зі змінами 2017 р.), відповідно до Концепції профільного навчання в старшій школі (наказ Міністерства освіти і науки від 21.10.2013 р. № 1456), положень концепції «Нова українська школа» (2016 р.).

У поданих програмах методична система спрямовується на поступовий перехід від рівня незалежного користувача (10 клас – вільне висловлення на загальні теми, оперування складними зворотами, участь у дискусіях) до рівня компетентного / автономного користувача (11 клас – гнучке, чітке, логічно структуроване мовлення, точний добір лексико-граматичних засобів, глибока аргументація, володіння складними риторичними й офіційно-діловими жанрами).

Для забезпечення якості викладання в 10-11 класах учителеві рекомендовано поєднувати традиційні й інноваційні форми роботи:

• лекційно-семінарські форми: проблемні й оглядові лекції, семінари-дискусії, дебати, круглі столи, колоквіуми;
• дослідницька діяльність: виконання проблемно-пошукових завдань, підготовка рефератів, наукових доповідей, укладання словничків (діалектизмів, термінів), проведення лінгвістичних експериментів;
• практикуми з культури мовлення: аналіз типових мовленнєвих помилок та усунення їх, редагування текстів різних стилів;
• проєктна та командна робота: створення колективних медійних, етнографічних, волонтерських та соціокультурних проєктів, участь у рольових іграх та тренінгах;
• використання сучасних джерел: залучення довідкової літератури, електронних і мультимедійних словників, філологічних інтернет-ресурсів, аналіз медійних та публіцистичних текстів.

 

Рекомендації за чинними програмами:

Українська мова, рівень стандарту. 2017 рік (авт. Голуб Н.Б., Котусенко О.Ю., Горошкіна О.М., Новосьолова В.І., Романенко Ю.О., Кондесюк Т.В., Король О.М., Тарасенко О.О., Сергєєва Н.В., Ткачова Г.В.).

Пропонуємо розподіл навчального матеріалу програми за попередніми дидактичними критеріями, який спрямований на оптимізацію освітнього процесу і реалізацію компетентнісного підходу.

До тем, які варто опановувати разом з учителем, належать складні теоретико-практичні блоки, які потребують безпосереднього пояснення вчителя, введення нових понять, аналізу складних мовних явищ та моделювання комунікативних ситуацій:

• Загальне поняття мовної норми та її типи.
• Складні випадки синтаксичної норми: варіанти синтаксичного керування й узгодження (зокрема прийменників по, в/на, при, за, із-за), складні випадки граматичного зв’язку підмета й присудка, пасивні конструкції та особливості побудови складних речень.
• Складні випадки морфологічної норми: вибір роду невідмінюваних іменників та абревіатур, закінчення іменників ІІ відміни в родовому відмінку, складні випадки відмінювання та узгодження числівників, паралельні форми наказового способу дієслів, уживання дієприкметників.
• Складні випадки орфографії та пунктуації: правило «дев’ятки» у словах іншомовного походження, розрізнення прислівників і співзвучних сполук, пунктуаційні норми у складних реченнях із кількома видами зв’язку.
• Теоретичні основи практичної риторики: аналіз елементів мовленнєвої ситуації, законів мовленнєвої поведінки, правил ведення суперечки, класифікації аргументів і полемічних прийомів.
• Стилістична норма: аналіз стилістичного забарвлення мовних одиниць, варіантів граматичних форм і запобігання стилістичним помилкам.

Проєктна діяльність залежно від навчальної ситуації передбачає дослідницьку, прикладну та творчу роботу учнів (індивідуально або в групах) із подальшою презентацією результатів:

• Лексико-фразеологічні та етимологічні проєкти: «Музей одного слова», укладання словника запозичень, дослідження фразеологічного багатства у творах українських письменників.
• Соціолінгвістичні та культурологічні проєкти: «Приклади мовної стійкості у художній літературі й українському кіно», дослідження мовленнєвого середовища свого міста або села.
• Комунікативно-прикладні проєкти: розробка пам’яток типу «Синтаксичні огріхи», підготовка виступів та проведення дебатів на життєво важливі теми.
• Медійні проєкти: аналіз текстів рекламного характеру, відгуки про сайти відомих особистостей, підготовка повідомлень про мовленнєву культуру для шкільних медіа.

Міжпредметні зв’язки та наскрізні змістові лінії реалізуються через поєднання мовної теорії зі змістом інших навчальних дисциплін:

• Українська та зарубіжна літератури: аналіз мовно-виражальних засобів (метафора, метонімія, риторичні фігури), вивчення фразеологічних засобів у художніх текстах, дослідження мовної стійкості літературних персонажів.
• Історія, громадянська освіта та правознавство: вивчення теми «Мовна стійкість як ключова риса національно-мовної особистості», засвоєння значення української мови як стратегічного ресурсу держави.
• Іноземні мови: опрацювання теми «Слова власне українські й запозичені», правила написання слів іншомовного походження, зіставлення закономірностей синонімії та перекладу.
• Інформатика та медіаграмотність: використання електронних лексикографічних джерел, аналіз довідкових медіаресурсів, оцінка достовірності інформації та дотримання комунікативної етики в мережі.
• Екологія, біологія та географія: аналіз текстів екологічного спрямування («Екологія мовлення»), правила відмінювання та вживання прийменників із географічними назвами.

Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя радимо спрямувати на повторення, систематизацію, відпрацювання алгоритмів та тренінгову практичну діяльність під консультуванням педагога:

• Лексикографія та робота зі словниками: опрацювання типів словників (тлумачний, синонімів, антонімів, іншомовних слів), використання електронних і довідникових медіаресурсів, здійснення лексикографічного пошуку.
• Орфоепічна норма та милозвучність: засвоєння правил вимови голосних і приголосних звуків, засобів милозвучності (у/в, і/й), запам’ятовування нормативного наголосу та відпрацювання складних випадків наголошування.
• Базові орфографічні правила: розрізнення правопису префіксів і суфіксів, правила вживання великої літери, апострофа, м’якого знака, правила перенесення слів, написання не, ні з різними частинами мови.
• Прикладні мовленнєві жанри риторики: самостійне опрацювання й створення етикетних (привітання, вибачення), інформаційних (інструкція, повідомлення, пояснення) та діалогічних жанрів (листування, бесіда, телефонна розмова).

 

Українська мова. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. 2017 рік (авт. Мацько Л. І., Груба Т. Л., Семеног О. М., Симоненко Т. В.).

Розподіл навчального матеріалу цієї програми враховує поглиблений лінгвістичний характер курсу, його орієнтацію на автономний рівень володіння мовою та науково-дослідницьку діяльність учнів.

До тем, які варто опановувати разом з учителем, можна віднести складні теоретичні розділи мовознавства, фундаментальні концепції та поглиблений аналіз мовних рівнів, які потребують керівництва педагога, лекційного викладу й корекції:

• Мова як суспільне явище:
• Мова як знакова система, мовна ситуація в Україні, мовне законодавство та проблеми екології української мови.
• Форми існування мови (співвідношення літературної мови, просторіччя, територіальних і соціальних діалектів, жаргону, арго, мови міста й села).
• Мова, індивід і суспільство: динаміка мовної системи та роль мови у самовираженні особистості.
• Фонетика, фонологія та орфоепія:
• Звук і фонема, інваріант та позиційні варіанти фонеми.
• Зміни звуків у мовному потоці (асиміляція, дисиміляція, метатеза, приставні звуки) та історичні чергування звуків при словозміні й словотворенні.
• Лексикологія та словотвір:
• Семасіологія як учення про значення слів; види омонімів (омоформи, омофони, омографи, міжмовна омонімія) та класифікація паронімів.
• Морфеміка й словотвір: морфологічні й неморфологічні способи словотвору, похідні й непохідні основи, етимологічні зміни в морфемній структурі слів.
• Морфологія та синтаксис:
• Граматичні категорії, значення, форми, парадигми та явища взаємопереходу частин мови (зокрема прономіналізація).
• Складні випадки узгодження підмета й присудка, синтаксичного керування, а також невласне пряма.
• Текст та риторика:
• Лінгвістика тексту, складне синтаксичне ціле, гіпертекст.
• Риторика: закони інвенції, диспозиції, елокуції, меморії, акції; риторичні категорії (логос, етос, пафос, топос); етика полемічної майстерності.

Філологічний профіль передбачає залучення учнів до науково-пошукової та комунікативно-прикладної проєктної діяльності.

Виокремлюємо орієнтовні проєкти:

• «Мовне родинознавство»: дослідження етноестетики мови родинних традицій, народної пареміографії, традицій мовних звертань та етносимволіки слів (батько, мати, дід, баба).
• Лінгвокраєзнавчий пошук: запис і опис говірки рідного населеного пункту, збір діалектної лексики, топонімів та укладання словничків.
• Дослідження історії виникнення писемності, кириличної графіки, уставного й скорописного письма, вивчення спадщини Кирила і Мефодія, М. Смотрицького, І. Ужевича.
• «Історія мовознавства в особистостях»: підготовка матеріалів про життєвий і науковий шлях видатних мовознавців.
• Підготовка та проведення мовознавчих турнірів, дебатів, інтернет-конференцій, виступів.
• Дослідження та аналіз медійних засобів, підготовка публіцистичних повідомлень, репортажів, інтерв’ю чи статей для шкільних вебсайтів.

Міжпредметна інтеграція на профільному рівні посилює гуманітарний світогляд учнів і реалізує наскрізні змістові лінії:

• Українська та зарубіжна літератури:
• Стилістичні засоби фонетики (асонанс, алітерація, звукопис) та звукова організація художнього тексту.
• Аналіз індивідуального авторського стилю, образного слова, художньої синонімії, фразеології та авторських неологізмів.
• Опрацювання та оцінювання українськомовних перекладів творів зарубіжної літератури.
• Історія, правознавство, громадянська освіта:
• Теми «Мова і держава», «Українське законодавство про мову», аналіз мовної політики та громадянських обов’язків.
• Пам’ятки писемності Київської Русі та козацької доби.
• Реалізація наскрізної лінії «Громадянська відповідальність»: мова як фактор національної безпеки, патріотизм, захист Батьківщини.
• Інформатика та медіаграмотність:
• Робота з електронними словниками, бібліотеками, онлайн-довідниками.
• Етика спілкування у віртуальному просторі, електронне листування та аналіз медіатекстів.
• Біологія, екологія та географія:
• Анатомо-фізіологічні основи мовлення.
• Реалізація наскрізної лінії «Екологічна безпека і сталий розвиток»: екологія слова й мовлення, правопис і відмінювання географічних назв, утворення відносних прикметників.
• Економіка та основи здоров’я:
• Наскрізна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»: складання професійних ділових паперів, самопрезентація, проведення переговорів і дебатів.
• Наскрізна лінія «Здоров’я і безпека»: створення текстів, які сприяють поліпшенню психоемоційного стану та уникненню конфліктів.

Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя, на нашу думку, мають бути спрямовані на систематизацію навичок грамотності, відпрацювання алгоритмів укладання документів та самостійний лексикографічний пошук:

• Історія лексикографії:
• Історія української лексикографії та опрацювання сучасних одномовних, двомовних й електронних словників.
• Стилістичні засоби лексикографії та укладання словничків.
• Систематизація правописних і пунктуаційних норм:
• Принципи української орфографії.
• Пунктуаційний самоконтроль у складному реченні, під час цитування, вживання прямої мови та епіграфів.
• Стилістика і культура мовлення:
• Офіційно-діловий стиль: складання автобіографії, заяви, характеристики, довіреності, резюме, розписки, акта, складного протоколу, індивідуального звіту.
• Особливості епістолярного стилю й правила ділового й електронного листування.
• Техніка підготовки ораторського виступу.

 

Таблиця 6.

Назва модельної програми	Теми, які варто опановувати разом з учителем	Теми для проєктної роботи залежно від навчальної ситуації	Теми для інтеграції з іншими предметами	Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя
Українська мова, 10–11 класи, рівень стандарту	• Складні випадки правопису • Мовна норма • Основи риторики	• Мовні жанри • Соціокультурна лінія • Екологічна грамотність	• Історія та мова • Література і мова • Медіаграмотність • Математика і мова	• Культура слова
Українська мова, 10–11 класи, профільний рівень (філологічний напрям)	• Мовознавство як наука • Функціонально-стилістична система • Аргументація і дискусія	• Міжкультурний діалог • Мовні стратегії комунікації	• Історія та мова • Література і мова • Іноземні мови • Математика і логіка	• Робота з текстом

 

Отже, українська мова у 10-11 класах постає як багатовимірний освітній простір, що поєднує знання, цінності й практичні навички. Вона формує мовну особистість, здатну до самореалізації, міжкультурного діалогу та активної участі в житті суспільства. Саме тому подані методичні рекомендації спрямовані на орієнтацію учителя на системну роботу з усіма видами мовленнєвої діяльності, інтеграцію мовних тем із соціокультурними та міжпредметними лініями, а також на виховання відповідального громадянина, який усвідомлює значення слова як духовної й культурної цінності.

 

Українська мова у 10-12 класах (НУШ)

Навчання української мови у 10-12 класах у межах концепції Нової української школи має особливе значення, адже саме в цей період завершується формування мовної особистості учня, його світоглядних орієнтирів та готовності до професійного самовизначення. Українська мова постає як ключовий інструмент розвитку критичного мислення, комунікативної культури та громадянської свідомості.

Мова є державотворчим чинником, що забезпечує збереження культурної спадщини та утвердження національної ідентичності. Водночас вона виступає інтелектуальним ресурсом, який формує здатність учнів до аргументованої дискусії, логічного мислення та творчої самореалізації. Нарешті, українська мова є практичним інструментом професійної підготовки, адже компетентність у її використанні визначає успішність майбутнього фахівця у будь-якій сфері.

Отже, у цьому віці учні мають можливість усвідомити мову як державотворчий чинник, як інтелектуальний ресурс і як основу для майбутньої професійної діяльності. Володіння літературною нормою, уміння аргументовано висловлювати власні думки, вести дискусію, створювати тексти різних жанрів – усе це формує компетентного мовця, здатного до ефективної комунікації в сучасному суспільстві. Водночас навчання української мови сприяє розвитку критичного мислення, мовного смаку, здатності до самоосвіти й самовдосконалення.

Методичні рекомендації спрямовують здобувачів освіти від репродуктивного засвоєння мовних норм до активного виконання дослідницьких, ситуативних і творчих завдань. Пріоритет надано проблемно-дослідницьким методам, проєктним технологіям, аналізу медіатекстів, стилістичному редагуванню та розвитку критичного мислення, тому особливе значення набувають теми для самостійного опрацювання та проєктної діяльності.

Практичне впровадження відкритих критеріїв успіху, універсальних таблиць самооцінювання, чеклістів для усних виступів і переказів, а також методики «Scaffold» для оцінювання проєктної діяльності забезпечує прозорість вимірювання навчальних досягнень та перетворює оцінювання на інструмент підтримки освітнього поступу.

 

Рекомендації за чинними програмами:

Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10-12 класи. Основний рівень» для закладів загальної середньої освіти Автори: Авраменко О. М., Вінтонів М. О. (голова робочої групи), Вінтонів Т. М., Закорко В. В., Олексенко О. А., Тищенко З. Р. (наказ МОН України від 18.03.2026 р. № 483)

На відміну від інших, ця програма вирізняється унікальною чотирикомпонентною матрицею побудови кожного тематичного блоку – «інформація – комунікація – текст – мовні засоби», а також послідовним поділом на профільно-адаптаційний (10 клас) і профільний (11-12 класи) цикли. Зміст курсу підпорядковано принципам україноцентризму, лінійності й концентричності та орієнтовано на формування громадянської стійкості учнів у період буттєвої боротьби українського народу.

Запропонована методична система спирається на диференційований розподіл навчального матеріалу за ступенем педагогічного супроводу (спільне опанування з учителем, самостійне навчання з консультуванням, проєктна діяльність та міжпредметна інтеграція). У ситуаціях освітніх криз та нестабільного освітнього процесу такий підхід гарантує сталість освітньої траєкторії та фокусується на ключових пріоритетах:

• формування громадянської стійкості та україноцентричного світогляду: усвідомлення мови як національного духовного коду й чинника національної безпеки в умовах складних життєвих випробувань;
• критичний аналіз інформації та протидія маніпуляціям: оцінювання достовірності, повноти й неупередженості джерел, розрізнення фактів і суджень, протистояння інформаційним впливам у цифровому середовищі;
• захист і збереження національної ідентичності: культивування питомої української лексики, подолання деструктивних мовних інтерференцій та відновлення історичних традицій ономастики;
• адаптивна комунікація та емоційна саморегуляція: оволодіння прийомами розрядки психологічного напруження під час усної та письмової взаємодії;
• гнучке оцінювання досягнень: відстеження поступу за чотирма обов’язковими групами результатів (усна взаємодія, робота з текстом, письмова взаємодія, дослідження мовлення) за допомогою формувального та підсумкового інструментарію.

Рекомендації дають учителеві орієнтири для реалізації професійної автономії та добору ефективних видів діяльності, сприяючи вихованню національно свідомої особистості, здатної відстоювати власну позицію та державні цінності.

До тем, які варто опановувати разом з учителем, можна віднести складні теоретичні поняття, класифікації та системні правила мовної теорії й орфоепічних, словотвірних, лексичних та орфографічних норм, що потребують прямого пояснення педагога й уведення наукового інструментарію:

• Вступ: поняття про державну мову як чинник національної безпеки, вивчення типів мовних норм у сучасній українській літературній мові та механізмів закріплення нормативності.
• Фонетика, графіка та орфоепія: система звуків і графічна система української мови; складні питання вимови голосних і приголосних; закономірності чергування звуків (зокрема чергування у–в, і–й, з–із–зі); акцентуаційні норми й складнощі наголошування слів та українських прізвищ.
• Словотвір: твірна й похідна основи слова; основні способи словотворення; дослідження словотвірних типів і способів творення українських прізвищ (зокрема за допомогою суфіксів, префіксів та складання основ); виникнення новотворів і авторських неологізмів.
• Лексикологія, фразеологія та лексикографія: поняття лексичного значення слова, синонімії, паронімії й омонімії; класифікація лексики за походженням (питома та запозичена) та сферою використання (професійна, розмовна, репресована, діалектна, застаріла, емоційна); класифікація та стилістичне забарвлення фразеологізмів.
• Орфографія: принципи української орфографії; традиції та новації в редакціях «Українського правопису»; правила правопису складних слів, слів іншомовного походження, вживання великої букви, лапок, а також нормативність написання імен, прізвищ, псевдонімів і позивних.

Програма містить чітко окреслені теми та напрями проєктної діяльності для індивідуального й командного виконання:

• Дослідження способів творення й основних словотвірних типів українських прізвищ у класі, школі, населеному пункті, громаді чи області.
• Дослідження і презентація походження та історії власного прізвища з використанням сучасних інструментів.
• Підготовка бізнес-плану власного виробництва, книгарні чи кав’ярні з використанням цифрових інструментів та з дотриманням правописних і мовних норм.
• Укладання алфавітного покажчика перейменованих населених пунктів певного регіону України.
• Лінгвістичні дослідження «Порушення орфоепічної норми в сучасних медіа».
• Моніторингові дослідження «Порушення орфографічних норм у меню, рекламі» та у власних назвах закладів і населених пунктів.
• Дослідження активності й значень суфіксів пестливості та згрубілості у фольклорі, поезії й засобах масової інформації.

Завдяки реалізації ціннісних орієнтирів та міжпредметних зв’язків зміст програми 10-го класу, на нашу думку, можна інтегрувати з такими навчальними дисциплінами:

• з історією України, громадянською освітою та правознавством: розгляд теми «Державна мова як чинник національної безпеки»; ознайомлення з реалізацією Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; дослідження перейменувань населених пунктів.
• з іноземними мовами: засвоєння правил правопису слів іншомовного походження; аналіз сучасної іншомовної лексики кулінарного маркетингу (ризото, лазанья, брускета, американо, лате); вивчення слів з іншомовними основами й українськими словотворчими елементами (дронар, відфрендити, хейтити) та добір питомих українських відповідників.
• з інформатикою, медіаграмотністю та цифровими технологіями: опанування інформаційної гігієни (розрізнення неправдивої інформації, маніпуляцій, фактів і суджень); створення звукових повідомлень у цифровому середовищі; розроблення запитань для чатботів.
• з економікою, підприємництвом та професійною орієнтацією: підготовка бізнес-плану; створення реклами центру коректури й редагування; моделювання професійних завдань у ролі фахівців різних галузей.
• з українською та зарубіжною літературами: аналіз стилістичних можливостей словотворення та фразеології в поезії й прозі (М. Вінграновський, В. Стус, Л. Костенко, Ю. Іздрик та ін.); використання народних прислів’їв, казок, колискових як матеріалу для вивчення милозвучності й лексичного багатства мови; добір відеоматеріалів для озвучення й дубляжу.

До тем для самостійного опанування учнем у супроводі учителя пропонуємо виділити практичну тренінгову діяльність, відпрацювання алгоритмів пошуку інформації у словниках, виконання графічних і текстових вправ та формування мовленнєвих навичок під консультуванням педагога:

• Робота з лексикографічними та довідковими джерелами: огляд орфоепічних, орфографічних, тлумачних і фразеологічних словників (зокрема мультимедійних та довідкових медіаресурсів); відпрацювання навичок пошуку за алфавітно-пошуковим принципом.
• Практикуми з вимови, транскрибування й наголошування: читання й артикуляція скоромовок; транскрибування слів і речень; відпрацювання нормативного наголосу; аналіз мовлення телеведучих, дикторів і блогерів.
• Практикум з орфографії та словотвору: обґрунтування й застосування правописних правил (ненаголошені е, и, о, префікси й суфікси, спрощення в групах приголосних, подвоєння/подовження, апостроф, м’який знак, правопис не з різними частинами мови, правопис прислівників і прислівникових сполук).
• Стилістичне редагування: виправлення лексичних помилок (усунення тавтології, суржику, ненормативної лексики, помилок у вживанні паронімів); редагування рекламних текстів; написання есе.
• Цифровий етикет: створення мовленнєвих жанрів (анотація, автобіографія, оголошення, допис для соцмереж); розроблення правил мовного етикету та безпечної віртуальної комунікації.

 

Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10-12 класи. Основний рівень» для закладів загальної середньої освіти. авт. Голуб Н.Б., Горошкіна О.М. (наказ №968 від 19.06.2026 року)

На відміну від курсу, зорієнтованого передусім на академічне вивчення мовної системи, ця програма покладає в основу практичну текстоцентричний та комунікативно-діяльнісний підходи. Навчальний матеріал у 10-му класі чітко розмежовано між мовною та мовленнєвою змістовими лініями, що зміщує акцент із повторення теоретичних правил на формування наскрізних умінь та розв’язання конкретних життєво важливих проблем.

Подані рекомендації надають учителю дієві орієнтири для реалізації професійної автономії, адаптації змісту до індивідуальних потреб здобувачів освіти та впровадження формувального оцінювання як інструменту стимулювання й підтримки навчального поступу учнів.

До тем, які варто опановувати разом з учителем, відносимо фундаментальні світоглядні концепції, складні мовні норми та теоретичні аспекти мовленнєво-інформаційної діяльності, що потребують безпосереднього пояснення педагога, введення лінгвістичних понять та моделювання аналітичних дій:

• Мовна стійкість як ключова риса національно-мовної особистості: джерела мовної стійкості, її відображення в текстах та основні ознаки мовної особистості.
• Поняття норми в сучасній українській літературній мові: види і джерела норм, рівні володіння мовою, причини й наслідки їх порушення та роль літератури у формуванні й дотриманні норм.
• Орфоепія: уподібнення приголосних звуків (за дзвінкістю, глухістю, м’якістю, місцем і способом творення); види наголосів та складні випадки наголошування.
• Лексикологія й термінологія: складні випадки слововживання та лексичної сполучуваності; запобігання помилкам у вживанні паронімів та омонімів; найпоширеніші випадки порушення лексичної норми (кальки з інших мов, вживання українських слів у невластивому для контексту значенні).
• Інформаційна гігієна: розрізнення неправдивої інформації, прикладів маніпуляцій і пропаганди; практичне розрізнення фактів і суджень.
• Аналіз та редагування тексту: особливості художнього та медіатексту; поняття й складники гіпертексту; мовно-стильове редагування.
• Стратегії спілкування: комунікативний намір і мета; розроблення стратегій та тактик комунікативної поведінки; вербалізація емоційних реакцій.

Вважаємо, що проєктна діяльність передбачає підготовку колективних або індивідуальних розвідок, створення мовних і медійних продуктів відповідно до навчальних завдань:

• Підготовка колективних проєктів із дослідження фахової лексики, термінології, фразеологічного багатства та утвердження лексичної норми у словниках.
• Дослідження особливостей медійної інформації, розпізнавання маніпуляцій, пропаганди та прихованих намірів у цифровому середовищі.
• Аналіз культурно-історичного, соціального й особистісного контекстів інформації у медіатекстах.
• Підготовка проєктів із моделювання ситуацій спілкування, вибору комунікативних стратегій та реалізації етикетних норм.
• Створення та представлення у різний спосіб власних первинних і вторинних текстів (зокрема анотацій, дописів, публічних висловлень) за тематикою обраного профілю.

Міжпредметні зв’язки радимо реалізувати через поєднання мовної теорії зі змістом інших навчальних дисциплін та освітніх галузей:

• з українською та зарубіжною літературами:

Відображення мовної стійкості в художніх і публіцистичних текстах; аналіз мовної норми в художніх творах та авторська відповідальність за культуру слова.

Аналіз лексико-фразеологічних засобів, образності та засобів виразності в інформаційних і художніх текстах класичної та сучасної літератури.

• з історією України, культурологією та громадянською освітою:

Дослідження відомостей про видатних українців як мовних особистостей.

Формування мовної стійкості та громадянської відповідальності через дотримання мовного законодавства й засад академічної доброчесності.

• з інформатикою та медіаграмотністю:

Вивчення особливостей медійної інформації, розвиток інформаційної гігієни та безпечної комунікації в цифровому середовищі.

Опанування гіпертексту, віртуальної взаємодії, використання електронних словників, освітніх платформ та цифрових засобів для поширення інформації.

• з предметами обраного профілю (профільна підготовка):

Засвоєння професійної лексики, національного та інтернаціонального компонентів у термінології.

Опрацювання, інтегрування інформації з кількох джерел та створення текстів за тематикою обраного профілю навчання.

До тем для самостійного опанування учнем у супроводі учителя пропонуємо теми, спрямовані на тренінгову практичну діяльність, закріплення базових правил, засвоєння прикладних мовленнєвих жанрів та опрацювання лексикографічних джерел під консультуванням педагога:

• Застосування правил вимови голосних і приголосних звуків; дотримання правил милозвучності (нормативне чергування У/В, І/Й/ТА, З/ІЗ/ЗІ/ЗО).
• Практична робота з орфоепічним та тлумачним словниками для виправлення помилок у наголошуванні й слововживанні.
• Синонімічне багатство мови: добір синонімів, антонімів, укладання синонімічних рядів; розрізнення власне українських і запозичених слів; опрацювання стилістичного забарвлення фразеологізмів.
• Фіксування та відтворення почутої інформації за допомогою графічних засобів і візуалізації.
• Практичне опанування та створення прикладних жанрів мовлення: анотація, вибачення, зауваження й відповідь на нього, комплімент, коментар, застереження, конспект (та його види).
• Засвоєння норм культури спілкування, віртуальної взаємодії та норм електронного спілкування у цифровому середовищі.

 

Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10-12 класи. Основний рівень» для закладів загальної середньої освіти. Автори: Маленко О. О., Румянцева-Лахтіна О. О. (наказ МОН України від 19.06 2026 р. № 968)

У сучасних умовах освітній процес зазнає суттєвих викликів, зумовлених воєнним станом та кризовими ситуаціями, що вимагає від педагогів гнучкості, адаптивності й застосування чіткої дидактичної структури.

В основу рекомендацій покладено диференційований розподіл навчального матеріалу за ступенем самостійності здобувачів освіти та формою залучення педагога: від тем для спільного опрацювання з учителем до керованого самостійного навчання, проєктних розвідок та міжпредметної інтеграції. Такий підхід дає змогу ефективно організувати очне, дистанційне чи змішане навчання, забезпечуючи послідовне формування функціональної мовної грамотності й комунікативних навичок навіть у складних або нестабільних умовах.

Особливу увагу в рекомендаціях приділено реалізації ціннісних орієнтирів та психолого-педагогічній підтримці під час навчання в кризових ситуаціях. Серед ключових пріоритетів – формування інформаційної гігієни, психологічної стійкості, опанування мовного етикету в кризових ситуаціях, розвиток прийомів емоційної саморегуляції під час комунікації, а також створення безпечного освітнього простору. Орієнтація на різноманітні види діяльності та професійну автономію вчителя гарантує досягнення визначених Державним стандартом результатів навчання та збереження національно-мовної ідентичності учнів.

До тем, які варто опанувати разом з учителем, можна віднести фундаментальні теоретичні розділи, складні мовні норми та нововведення, що потребують прямого пояснення педагога, введення лінгвістичних понять та моделювання аналітичних дій:

• Українська мова в сім’ї слов’янських мов. З історії української мови.
• Фонетичні (орфоепічні) норми:
• Складні випадки вимови голосних і приголосних звуків, фонетична транскрипція.
• Фонетичні явища у вимові (асиміляція, спрощення, чергування голосних і приголосних).
• Акцентуаційна норма: складні випадки наголошення слів у фаховій комунікації (ма́ркетинг, мерéжа, фахіве́ць, ви́года / виго́да).
• Правила милозвучності: нормативне чергування у/в, і/й/та, з/із/зі.
• Орфографічні норми:
• Принципи української орфографії.
• Опанування орфографічних норм і варіативності за Правописом 2019 року.
• Правопис слів іншомовного походження та застосування правила «дев’ятки».
• Написання складних слів разом, окремо, з дефісом та слів із пів-.
• Правопис префіксів (пре-, при-, прі-, з-, зі-, с-, роз-, без-, через-) та суфіксів.
• Складні випадки написання закінчень іменників ІІ відміни чоловічого роду в родовому відмінку (-а, -у).
• Лексичні норми та фразеологія:
• Типологія лексики (питома та запозичена), міжмовна синонімія, проблеми мовного пуризму та екології мови.
• Омоніми, пароніми, синоніми, антоніми.
• Різновиди й культурний зміст фразеологізмів, їх відмінність від вільних словосполучень.
• Будова слова та словотвірні норми:
• Морфемний склад слова, класифікація морфем та поняття основи й закінчення.
• Способи словотворення (афіксальні, складання основ, абревіатура) та зміни приголосних у творенні слів суфіксальним способом.
• Творення фемінітивів за допомогою нормативних суфіксів.

Проєктна діяльність у 10-му класі передбачає прикладні мовознавчі розвідки, створення цифрового контенту та дослідницькі завдання:

• Укладання фахових словників майбутньої професії (ІТ, медицина, право, економіка тощо) з обов’язковим розставленням нормативного наголосу.
• Навчальний проєкт з аналізу варіативних написань іншомовних слів у Правописі 2019 року.
• Моніторинговий проєкт: «Помилки в зовнішній рекламі мого міста / села: як досягти грамотності?» із фотофіксацією огріхів на рекламних щитах і вивісках.
• Дослідницька робота «Спільний знаменник» (дослідження діалектизмів, регіональних мовних особливостей і фольклору «малої батьківщини).
• Створення дописів для соцмереж про засвоєння чинних правописних норм (лайфхаки від досвідчених мовців).
• Розробка візуального контенту (мемів, коміксів) та проходження квесту «Правило дев’ятки в моєму смартфоні».

Міжпредметні зв’язки бажано реалізувати через опрацювання текстового матеріалу та виконання практичних завдань у поєднанні з іншими освітніми галузями:

• з історією України та історією культури:
• Опрацювання відомостей про історичний шлях української мови та її місце серед слов’янських мов.
• Лінгвістичний коментар щодо вживання застарілої лексики (історизмів) у змісті підручників з історії України.
• Аналіз історичного контексту входження запозичень до лексики.
• з українською та зарубіжною літературами:
• Декламування поетичних творів з увагою до орфоепії та звукової організації тексту (асонанси, алітерації).
• Дослідження функцій народних фразеологізмів у художній літературі (на прикладі творів І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного) та вивчення античних крилатих висловів.
• Редагування чи переклад дубляжу іншомовних фільмів/мультфільмів українською мовою.
• з іноземними мовами: Написання слів іншомовного походження, правило «дев’ятки», міжмовна синонімія та редагування текстів із надлишковими англіцизмами.
• з інформатикою, медіаграмотністю та цифровими технологіями:
• Порівняння цифрових та паперових орфографічних ресурсів.
• Аналіз медійного контенту, розпізнавання фактів, фейків та мовних маніпуляцій.
• Дотримання культури й етики онлайнового спілкування у месенджерах.
• з громадянською освітою, правознавством та соціологією:
• Обговорення питань мовної стійкості, екології мовлення та мови як фактора національної безпеки.
• Проведення дискусій та диспутів про використання фемінітивів, висвітлення професійних досягнень жінок та подолання дискримінації чи мови ворожнечі.
• з економікою, фінансовою грамотністю та професійною орієнтацією:
• Засвоєння наголошування фахової лексики (маркетинг, мережа, фахівець, вигода).
• Складання офіційних ділових паперів (резюме, автобіографії, заяви, ділового листа).
• Моделювання ділових діалогів (телефонна розмова у волонтерському хабі, співбесіда роботодавця з претендентами).
• з географією та краєзнавством: Усна розповідь про свій населений пункт чи край.

Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя спрямовуємо на повторення й систематизацію базових правил, відпрацювання алгоритмів самоконтролю, використання словників та прикладне засвоєння жанрів спілкування:

• Порівняльний аналіз паперових та електронних орфоепічних, орфографічних і тлумачних словників для виявлення розбіжностей і пошуку значень неологізмів.
• Ненаголошені е, и в корені слова.
• Позначення м’якості приголосних (вживання м’якого знака) та правила вживання апострофа.
• Спрощення в групах приголосних, подвоєння та подовження приголосних.
• Правила вживання великої літери та правила графічних скорочень слів.
• Виявлення, кваліфікація та редагування орфографічних, лексичних і словотвірних помилок у власних і чужих текстах (зокрема робота з рекламними вивісками чи деформованим машинним перекладом).
• Написання есе на суспільно чи особистісно значущі теми.
• Складання офіційних листів, оголошень та дописів для блогу з дотриманням правописних норм.
• Засвоєння етикетних формул (звертання, привітання, вибачення).
• Телефонна розмова, електронне листування, правила безпеки та етика спілкування в месенджерах і мережі Інтернет.

 

Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10–12 класи. Основний рівень» для закладів загальної середньої освіти Автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Мусянович Т. В., Плівачук К. В., Попова Т. Д. (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.03.2026 № 483)

На відміну від інших навчальних курсів, ця програма акцентує увагу на формуванні у здобувачів освіти життєвої та громадянської стійкості, патріотизму.

Зміст рекомендацій орієнтований не на формальну класифікацію мовних одиниць, а на практичне опанування комунікативних якостей мовлення (точності, логічності, виразності), норм слововживання, медійної грамотності, інформаційної екології та поглиблення вмінь писати есе.

Спираючись на диференційований розподіл тем щодо навчання в кризових ситуаціях, рекомендації пропонують дієвий алгоритм поєднання безпосередньої взаємодії з учителем, самостійного опанування з консультуванням, проєктної діяльності та міжпредметної інтеграції.

До тем, які варто опановувати разом з учителем, відносимо концептуальні поняття, складні випадки мовних норм, теорія висловлення та інформаційна аналітика, які потребують пояснення педагога, спільних бесідок, дисків і аналізу:

Вступ: мовна стійкість як риса індивідуальної й колективної мовної поведінки; стилі сучасної української літературної мови, їх призначення, сфери використання та основні жанри.

Основні комунікативні якості мовлення:

• Динамічність мовної норми в історико-культурному контексті.
• Характеристики правильності, точності, логічності, багатства, виразності та доречності мовлення; аналіз і виправлення типових помилок.

Актуалізація, повторення та поглиблення вивченого з фонетики, графіки, орфоепії, орфографії:

• Уподібнення приголосних звуків, чергування приголосних під час словозміни й словотворення.
• Складні випадки наголошування слів та застосування правил милозвучності (нормативне чергування у/в, і/й/та, з/із/зі).
• Складні випадки написання слів іншомовного походження, апострофа, м’якого знака, спрощення, подвоєння букв.

Поглиблення вмінь писати есе:

• Вільне та аргументативне (формальне) есе; структура аргументативного есе (теза, види аргументів – фактологічні, логічні, емоційні, авторитетні, приклади, висновок).
• Вимоги до переконливого аргументу, доречність аргументації та культура висловлення дискусійних думок.

Інформація:

• Достовірність, новизна, актуальність, несуперечливості, неупередженість, повнота інформації.
• Розрізнення фактів і суджень; засади академічної доброчесності та авторського права.

Проєктну та дослідницьку діяльність реалізуємо через виконання індивідуальних або колективних завдань із подальшою презентацією результатів:

• Дослідження «Історія мого прізвища», «Моє ім’я – моя історія», «Родове дерево слова», «Мій улюблений фразеологізм».
• Мовні дослідження про утворення прикметників від назв населених пунктів та назв галузей чи ремесел за допомогою суфікса -ств-.
• Визначення правових та етичних наслідків використання інвективної (лайливої) лексики.
• Укладання мінісловника «Правильне мовлення».
• Підготовка відеопам’яток, постерів, скрайбінгу або схематичних скетчноутів про випадки порушення мовних норм.
• Створення мотиваційних відеороликів щодо мовної стійкості.
• Монтаж і запис подкастів чи коротких відео «Говорімо правильно!» або про розпізнавання фейків.
• Дослідження «Мій інформаційний слід» (захист персональних даних у мережі) та створення плакатів/презентацій з «Інформаційної екології».

Міжпредметні зв’язки орієнтуємо на збагачення досвіду й формування цілісного світогляду учнів:

• з історією України, громадянською освітою та правознавством:
• Аналіз мовної стійкості та мовних норм в історико-культурному контексті.
• Опрацювання засад академічної доброчесності, авторського права й відповідальності за розповсюдження інформації.
• Вивчення етимології топонімів й антропонімів рідного краю.
• з українською та зарубіжною літературами:
• Дослідження стильових і жанрових особливостей художніх та публіцистичних текстів; аналіз тропів і засобів художньої виразності.
• Створення есе у формі художньої замальовки або листа, написання робіт на основі фразеологізмів, афоризмів і цитат.
• з іноземними мовами та комп’ютерною лінгвістикою:
• Вивчення слів іншомовного походження, правил правопису (зокрема правила «дев’ятки», букв и, і), добір питомих українських відповідників.
• Практика взаємодії з ШІ-інструментами (складання промтів) та генерація зображень за фразеологізмами.
• з інформатикою та медіаграмотністю: інформаційна екологія, перевірка фактів, аналіз сайтів, блогів, інфографіки та створення цифрового контенту (презентацій, дописів, коментарів).
• з економікою, підприємництвом та професійною орієнтацією:
• Написання ділових листів (лист-пропозиція, лист-претензія); роздуми щодо вибору профілю навчання й майбутньої професії.
• Засвоєння фахової термінологічної лексики.
• з географією, екологією та біологією: формування відповідального ставлення до довкілля; відмінювання й написання географічних назв та утворення прикметників від топонімів.

До тем для самостійного опанування учнем у супроводі учителя пропонуємо теми, спрямовані на тренінгову практичну діяльність, закріплення правил, опрацювання словників та створення прикладних текстів з консультуванням педагога:

• Основні типи словників (паперові та онлайн-словники); перевірка тексту за допомогою текстових онлайн-редакторів (переваги й ризики їх використання).
• Уживання слів відповідно до лексичного значення, заходи щодо запобігання помилкам у вживанні паронімів.
• Розрізнення питомої та запозиченої лексики, термінологічних, застарілих слів, неологізмів, сленгу та діалектизмів.
• Добір фразеологічних синонімів та антонімів.
• Записування слів фонетичною транскрипцією та порівняння слів за вимовою.
• Виписування слів і речень із наступним аналізом і виправленням орфографічних помилок; правопис великої букви й слів із буквою ґ.
• Складання ділових листів (лист-прохання, лист-претензія, лист-пропозиція, лист-подяка).
• Складання текстів інформаційних жанрів (представлення, пояснення, повідомлення, інструкція, оголошення).
• Аналіз і виправлення помилок у власних і чужих текстах, робота з деформованими текстами.

 

Таблиця 7.

Назва модельної програми	Теми, які варто опановувати разом з учителем	Теми для проєктної роботи залежно від навчальної ситуації	Теми для інтеграції з іншими предметами	Теми для самостійного опанування учнем у супроводі учителя
Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10–12 класи. Основний рівень» для закладів загальної середньої освіти Автори: Авраменко О. М., Вінтонів М. О. (голова робочої групи), Вінтонів Т. М., Закорко В. В., Олексенко О. А., Тищенко З. Р. (наказ МОН України від 18.03.2026 р. № 483)	Фонетика, орфоепія, морфологічні норми, синтаксис	Державна мова та ідентичність; порушення орфоепії в медіа; мовленнєва культура учнів	Фонетика й фізика; мова й історія; мова й інформатика; мова й література	Державна мова як чинник національної Безпеки, наголос, читання медіатекстів
Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10-12 класи. Основний рівень» для закладів загальної середньої освіти. авт. Голуб Н.Б., Горошкіна О.М. (наказ №968 від 19.06.2026 року)	Мовна норма; орфоепічна норма; складні випадки правопису	Видатні українці як мовні особистості; порушення мовних норм у медіа; мова як національний код	Фонетика й фізика; мова й історія; мова й інформатика; мова й література	Мовна стійкість; наголос; милозвучність
Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10–12 класи. Основний рівень» для закладів загальної середньої освіти. Автори: Маленко О. О., Румянцева-Лахтіна О. О. (наказ МОН України від 19.06 2026 р. № 968)	Фонетика та орфоепія; орфографічні норми	Фахові словники професії; культура мовлення в цифровому просторі; аналіз медіатекстів	Фонетика й інформатика; мова й історія; мова й психологія; мова й література	Історія української мови; милозвучність; цифрові ресурси
Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10–12 класи. Основний рівень» для закладів загальної середньої освіти Автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Мусянович Т. В., Плівачук К. В., Попова Т. Д. (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.03.2026 № 483)	Стилі сучасної української мови; мовна стійкість; складні випадки слововживання	Мотиваційні відеоролики; медійна грамотність; основи публічного мовлення	Мова й історія; мова й інформатика; мова й література; мова й громадянська освіта	Основні комунікативні якості мовлення; написання есе; інформаційна грамотність
Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10–12 класи. Поглиблений рівень» для закладів загальної середньої освіти. Автори: Маленко О. О., Румянцева-Лахтіна О. О., Тєлєжкіна О. О. (наказ МОН України від 03.07. 2026 р. № 1033)	Мова й мовлення. Норми сучасної української мови (практична діяльність). Фонетичні (орфоепічні) норми.	Створення індивідуального або колективного медіапродукту. Фотофіксація орфографічних помилок на рекламних вивісках, білбордах чи в меню. Їхній подальший аналіз	Жанри письмової комунікації. Повідомлення в месенджерах. Правила безпеки в електронному спілкуванні	Правила милозвучності. Чергування у/в, і/й/та, з/із/зі як засіб милозвучності.
Модельна навчальна програма навчального предмета «Українська мова. 10–12 класи. Поглиблений рівень» для закладів загальної середньої освіти. Автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Мусянович Т. В., Плівачук К. В., Попова Т. Д. (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.03.2026 № 483)	Мовна норма та її динамічність в історико культурному контексті. Складні випадки слововживання. Приклади логічних помилок (практично).	Етимологія. Ономастика та її основні розділи (топоніміка, антропоніміка). Мистецтво спілкування; медійна грамотність; основи публічного мовлення	Мова й історія; мова й інформатика; мова й література; мова й громадянська освіта	Основні комунікативні якості мовлення; написання есе; інформаційна грамотність

 

Зазначимо, що модельні навчальні програми з української мови для 10-12 класів розроблені на підґрунті розуміння мови як фундаменту національної ідентичності, культури та важливого чинника національної безпеки.

Головна мета навчання української мови полягає у формуванні компетентного мовця з усталеною громадянською позицією та високим рівнем мовної стійкості, здатного вільно й комунікативно доцільно послуговуватися державною мовою в усіх сферах суспільного життя, самостійно опрацьовувати інформацію та успішно реалізовувати власну професійну траєкторію. Зміст програм охоплює профільно-адаптаційний (10 клас) і профільний (11-12 класи) цикли навчання, забезпечуючи досягнення обов’язкових результатів, регламентованих Державним стандартом профільної середньої освіти. Проте ефективність освітнього процесу забезпечується системною інтеграцією провідних лінгводидактичних підходів: компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного та текстоцентричного.

Коригування календарно-тематичного плану доцільно здійснювати поетапно, орієнтуючись на реальні освітні потреби учнів та досягнення обов’язкових результатів навчання, тому радимо скористатися поданим алгоритмом:

Алгоритм коригування календарно-тематичного плану

1. Визначити обов’язкові результати навчання на семестр.
2. Провести коротке діагностування опорних умінь без каральної функції.
3. Виокремити зміст, який потребує пояснення та керованої практики.
4. Об’єднати споріднені теми навколо тексту або комунікативної ситуації.
5. Запланувати короткі самостійні завдання з доступною інструкцією.
6. Перевірити поступ і за потреби повторно скоригувати план.

Таблиця 8.

Якщо часу бракує	Доцільне рішення	Чого уникати
Освітній процес часто переривався	Зменшити кількість однотипних вправ; зберегти пояснення, застосування й короткий контроль розуміння.	Перенесення всього нового матеріалу на домашнє опрацювання.
Рівень класу неоднорідний	Дати спільне базове завдання та варіативні рівні підтримки/ускладнення.	Однаковий обсяг для всіх незалежно від потреб.
Виявлено прогалини	Провести короткий цільовий практикум і повторну перевірку.	Повне повторення попереднього матеріалу.
Нестабільний зв’язок	Дати матеріал стислими файлами, дублювати інструкцію текстом, установити реальне вікно виконання.	Завдання, виконання яких залежить лише від тривалої синхронної роботи.

 

Для забезпечення практичної реалізації навчання української мови також додаємо методичні, дидактичні та інтерактивні матеріали, посилання на корисні ресурси, зразки, пам’ятки, практичні поради, досвід учителів, відеоматеріали, відеоуроки, інструкції тощо.

Матеріали доступні за покликанням:

https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1V418bFI0knt4ZyCw5pQ3Gkrv5VKWX7Ta

Консультативна група, яка діє на постійній основі:

1. Наталія Дика, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: n.dyka@kubg.edu.ua
2. Вікторія Микитенко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: v.mykytenko@kubg.edu.ua
3. Галина Галицька, заступник директора з навчально-виховної роботи 6-11 класів Ліцею № 302 Дарницького району м. Києва, вчитель української мови та літератури: galinka.nice@gmail.com