МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо навчання української літератури у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти міста Києва в умовах невизначеності – непередбачуваних загроз війни

Published Навчально-методична робота

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо навчання української літератури у 5-11 класах

закладів загальної середньої освіти міста Києва в умовах

 невизначеності – непередбачуваних загроз війни

 

Наталія Дика,

кандидат педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри мовно-літературної освіти

Інституту післядипломної освіти

Київського столичного університету

імені Бориса Грінченка

Наталія Розінкевич,

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри мовно-літературної освіти

Інституту післядипломної освіти

Київського столичного університету

імені Бориса Грінченка

 

Українська література в сучасному освітньому просторі є потужним засобом формування національної ідентичності, культурної пам’яті, ціннісних орієнтирів та громадянської відповідальності учнівства. Вивчення художніх творів забезпечує глибше усвідомлення історичного досвіду українського народу та сприяє розумінню його духовних надбань.

Нині викладання української літератури в закладах загальної середньої освіти набуває особливої актуальності. Освітній процес здійснюється в умовах кризових викликів, зокрема під час повітряних тривог, вимушених перерв, дистанційного та змішаного навчання, а також постійного емоційного напруження й інших загроз. У зв’язку з цим вчителям необхідно забезпечувати виконання навчальної програми й створювати безпечне освітнє середовище, у якому література виступатиме засобом осмислення складних життєвих реалій, підтримки емоційної стійкості, утвердження гуманістичних цінностей, поваги до людини, свободи, гідності та України.

Оптимізація організаційної роботи дасть змогу педагогам зосередитися на підготовці до уроків та освітніх заходів, доборі навчальних матеріалів, розробленні завдань для подолання освітніх втрат й індивідуальній підтримці учнів.

Акцент варто зробити не на «ущільненні» часу, а на зменшенні перенавантаження та зосередженні на головному: не примушувати учнів виконувати надмірну кількість завдань. Перевагу варто надавати опрацюванню ключових тем і понять, скорочувати певний матеріал, уникати дублювання вправ і враховувати реальні безпекові й часові можливості.

Навчальні матеріали й завдання мають бути спрямовані на формування ключових компетентностей. Варто раціонально визначати обсяг домашньої роботи та враховувати особливості різних форматів навчання.

З метою допомоги педагогам пропонуємо інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання української літератури в 5–11 класах, які укладено відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026 / 2027 навчальному році (лист МОН від 17.08.2026 № 1/17756-26).

У рекомендаціях висвітлено нормативні засади викладання української літератури, особливості планування освітнього процесу, актуальні підходи до оцінювання результатів навчання, формування читацької компетентності, використання цифрових ресурсів та організації навчання в різних форматах.

У 2026 / 2027 навчальному році діяльність закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства України та вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011 № 1392) в редакції від 12.08.2026.

Навчання організовується за освітніми програмами закладів освіти, розробленими на основі типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України.

  • Для базової середньої освіти використовуються Типові освітні програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти з урахуванням змін, внесених наказом МОН від 17.08.2026 № 1430.
  • Для профільної середньої освіти застосовуються Типові освітні програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджені наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (зі змінами).

Актуальні документи для організації освітнього процесу

у 2026/2027 навчальному році

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 № 847 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» – визначає тривалість 2026/2027 навчального року з 01 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року та передбачає врахування безпекової ситуації під час організації початку навчального року. Документ у базі «Законодавство України».
  • Лист МОН від 28.07.2026 № 1/16209-26 «Про організований початок 2026/2027 навчального року в закладах загальної середньої освіти» – документ, який варто врахувати під час організації освітнього процесу на початку навчального року. https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizovanyi-pochatok-20262027-navchalnoho-roku-v-zakladakh-zahalnoi-serednoi-osvity
  • Наказ МОН від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» – особливо актуальний для 5–9 класів, оскільки нова система та загальні критерії оцінювання вводяться в дію для 1–9 класів саме з 2026/2027 навчального року. Наказ МОН № 722 у базі «Законодавство України»
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 129 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» – актуальна для планування роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Оновлений Порядок передбачає можливість організації освітнього процесу із застосуванням технологій дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Постанова КМУ № 129
  • Наказ МОН від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» – нормативна основа для організації навчання в умовах воєнного стану. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text
  • Методичні рекомендації МОН «Як школам організовувати навчання під час повітряних тривог» від 14.09.2026. У них прямо наголошено, що єдиної моделі організації навчання для всіх шкіл немає: формат має визначатися з урахуванням конкретної безпекової ситуації, можливостей укриття, інфраструктури закладу та готовності організувати дистанційне навчання.
    https://mon.gov.ua/news/yak-shkolam-orhanizovuvaty-navchannia-pid-chas-povitrianykh-tryvoh-metodychni-rekomendatsii-mon

Нормативні роз’яснення, практичні поради, сучасні освітні інструменти та успішний педагогічний досвід, корисні для підготовки до 2026 / 2027 навчального року, доступні в матеріалах конференцій і вебінарів:

В умовах нестабільного освітнього середовища адаптивне планування передбачає визначення обов’язкового змісту – тем, понять, творів, умінь і результатів навчання, опанування яких є пріоритетним. Менш важливі тексти та окремі види навчальної діяльності за потреби можуть переноситися, скорочуватися або інтегруватися з іншими темами.

Під час складання календарно-тематичного планування доцільно передбачати резерв часу для повторення, узагальнення та коригування освітньої траєкторії учнів. Учитель може змінювати послідовність опрацювання окремих тем, об’єднувати споріднений матеріал, переносити частину роботи в асинхронний формат.

Адаптивність планування не означає механічного скорочення програмового матеріалу. Її мета – зберегти очікувані результати навчання, зменшуючи перевантаження та раціонально використовуючи доступний навчальний час. Під час коригування плану варто визначати, які знання, уміння та читацькі дії є необхідними для навчання.

Для уроків української літератури доцільно передбачати різні рівні роботи з художнім текстом: обов’язкове читання ключових творів, вибіркове читання окремих фрагментів, самостійне опрацювання додаткових матеріалів. У разі обмеженого часу перевагу варто надавати безпосередній роботі з художнім текстом, формуванню читацьких умінь, розумінню авторського задуму, аналізу образів, проблематики, художніх засобів та аргументованому висловленню власної думки.

Навчальні матеріали варто добирати так, щоб учень міг продовжити роботу після переривання заняття без необхідності повністю повторювати попередній матеріал.

У разі тривалих освітніх перерв радимо розпочинати повернення до навчання з короткої діагностики: визначити, що учні пам’ятають, які теми варто повторити, які читацькі вміння потребують додаткового опрацювання. Отримані результати можуть бути підставою для коригування найближчих тем і завдань, а не для механічного збільшення кількості домашньої роботи.

Адаптивне планування залишається прозорим для учнів: вони мають розуміти, що потрібно опрацювати, який результат очікується та які завдання є обов’язковими. Варто обмежувати кількість однотипних вправ і залишати час для читання, осмислення тексту та зворотного зв’язку.

Адаптивне планування на початку навчального року доцільно будувати за трьома критеріями навчального матеріалу:

  1. Базовий матеріал – опрацьовується разом із учителем. До нього належать твори, поняття та види діяльності, потрібні для досягнення обов’язкових результатів навчання.
  2. Рекомендований матеріал – опрацьовується разом із учителем залежно від навчальної ситуації. Він розширює читацький досвід учнів і може бути частково ущільнений без втрати основних результатів навчання.
  3. Матеріал для самостійного опрацювання під супроводом учителя. Це додаткові відомості, тексти та завдання, які учні виконують самостійно за чіткими інструкціями й визначеними критеріями оцінювання.

Нова система оцінювання, затверджена наказом МОН № 722

(https://gapon.te.ua/rubryka-metodysta/dorobok-metodysta/metodychni-rekomendatsii/item/2185-na-pochatok-20262027-navchalnoho-roku-novi-nadkhodzhennia)

  • оцінювання за групами результатів та їх унесення до класного журналу не є обов’язковими;
  • групи результатів не скасували, вони залишаються складником Державного стандарту, просто тепер немає обов’язку окремо виставляти оцінки за кожною ГР і переносити їх до класного журналу;
  • поточні оцінки ставимо за різні види робіт, намагаємося, щоб ці роботи виражали різні групи результатів, але в журналі групи результатів не вказуємо;
  • тематична оцінка – узагальнення результатів за певною темою або розділом, можна враховувати результати поточного оцінювання та/або підсумкової (діагностувальної) роботи;
  • семестрова оцінка – це узагальнення результатів навчання за семестр та/або результатів підсумкової семестрової роботи, окрема «семестрова контрольна» не є обов’язковою умовою;
  • річну оцінку визначаємо на основі результатів семестрового оцінювання;
  • форму, зміст і спосіб поточного та підсумкового оцінювання обирає педагог;
  • завдання, які ми пропонуємо учням, навчальні та контрольні роботи мають компетентнісний потенціал;
  • обсяг і характер домашньої роботи визначає вчитель, орієнтуючись на навчальну програму, вік учнів та їхнє навчальне навантаження;
  • вхідне діагностування доцільно проводити на початку навчального року, семестру або перед новим тематичним розділом, щоб виявити освітні втрати й спланувати подальшу роботу, після їх надолуження варто провести повторну діагностику, але це рекомендація, а не обов’язкова умова;
  • напрацьовані критерії оцінювання диктанту, переказу, твору чи есе співвідносимо  із загальними критеріями № 722 https://drive.google.com/file/d/1Sko6ZCBaNgwcUkK3BLspPEg4gYvG_rND/view , враховуючи те, які результати навчання перевіряє конкретна робота;
  • вивчення текстів напам’ять не є обов’язковою формою роботи (вимога робити запис про результати перевірки вивчення учнями творів напам’ять із подальшим виставленням оцінок у журналі в стовпці без дати, відповідно, також відсутня).

У разі відсутності учня / учениці на уроці протягом місяця рекомендуємо в стовпці за ведення зошита зазначати н/о (немає оцінки).

Навчальні програми з української літератури для учнів 8–9, 10–11 класів розміщені на офіційному сайті МОН за покликаннями:

Для забезпечення практичної реалізації викладання української літератури підготовлено розгорнутий комплект методичних, дидактичних та інтерактивних матеріалів (діагностичні роботи, календарно-тематичне планування, відеоматеріали, інструкції для роботи в укритті тощо), доступних за покликанням:

  • за покликанням:

https://drive.google.com/drive/folders/1gvULzQYDYZzccnZW1ZwXfYeSO_1RYUMz?usp=drive_link

Консультативна група, яка діє на постійній основі:

  1. Наталія Дика, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: n.dyka@kubg.edu.ua
  2. Наталія Розінкевич, кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: n.rozinkevych@kubg.edu.ua
  3. Галина Галицька, заступник директора з навчально-виховної роботи 6-11 класів Ліцею № 302 Дарницького району м. Києва, вчитель української мови та літератури: galinka.nice@gmail.com
Previous Article
Next Article

Залишити відповідь