МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо навчання зарубіжної літератури у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти міста Києва в умовах невизначеності – непередбачуваних загроз війни

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо навчання зарубіжної літератури у 5-11 класах

закладів загальної середньої освіти міста Києва в умовах

 невизначеності – непередбачуваних загроз війни

 

Світлана Сафарян,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри мовно-літературної освіти

Інституту післядипломної освіти Київського столичного

університету імені Бориса Грінченка 

Ірина Кузьменчук,

методист НМЦ професійного розвитку педагогічних

працівників Інституту післядипломної освіти

Київського столичного університету імені Бориса Грінченка 

Тетяна Яковлєва,

учитель-методист зарубіжної літератури

гімназії № 110 міста Києва

 

Сучасні умови воєнного стану значно ускладнюють забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Вирішення цієї проблеми потребує від освітян гнучкості, мобільності, швидкого реагування на різні виклики в організації освітнього процесу. Освіта в умовах війни – це, насамперед, педагогіка стійкості. Літературна ж освіта, зокрема і навчальний курс «Зарубіжна література», має значний потенціал для виховання стійкості особистості у складних життєвих ситуаціях.

У березні 2023 року Уряд схвалив Стратегію розвитку читання на 2023 – 2032 роки «Читання як життєва стратегія» (розпорядження від 03 березня 2023 р. №190-р) та операційний план її реалізації, які є складовою гуманітарної безпеки України та мають створити умови для формування звички й потреби у читанні всіх українців. До виконання певних пунктів Стратегії активно залучені і вчителі зарубіжної літератури, які напряму пов’язані із розвитком читацької культури підростаючої особистості. Тому, передовсім, учителю зарубіжної літератури потрібно чітко усвідомити значення читання у сучасних умовах і допомогти учню/учениці у побудові власної траєкторії розвитку читацької компетентності.

Учитель зарубіжної літератури має розуміти, що читання художньої літератури формує усі види мислення. Радимо ознайомитися із дослідженнями нейробіологині М. Вулф, яка зазначає, що читання формує цілі нейронні мережі, відповідальні за аналіз, інтерпретацію та мислення. Читання художніх текстів це також тренажер уваги, емпатії й здатності працювати з комплікаціями (ускладнення, заплутаність).

В умовах війни читання набуває особливого значення. Актуальними видаються слова сучасного українського поета С. Жадана «Книжки не можуть зупинити війну, але вони можуть допомогти нам залишатися людьми». У часи війни, як засвідчує досвід культуролога І. Козловського, громадського діяча та військового М. Буткевича, військового О. Іванова, звертання до художніх текстів здатне зберегти кордони особистості і служити внутрішньому опору обставинам.

Читання  зарубіжної літератури залучає учнів до загальнолюдських цінностей, сприяє розвитку культурного інтелекту, дозволяє зрозуміти «своє» через «інше». Вивчення зарубіжної літератури також сприяє формуванню в учнів уявлень про єдність світового літературного, культурного й цивілізаційного процесів і, у той же час, про самобутність національних особливостей їх конкретних складових, неповторність внеску до світової мистецької скарбниці людства кожної національної літератури, вивчення якої передбачено шкільними програмами.

Сучасний етап у розвитку вітчизняної шкільної освіти пов’язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації освітнього процесу. Відповідно до Концепції Нової української школи, учні закладів загальної середньої освіти мають не тільки опанувати зміст навчальних предметів, а передусім набути необхідних для життя в суспільстві умінь і навичок, шляхом цілеспрямованого формування в них ключових і предметних компетентностей.

Головне завдання навчання зарубіжної літератури у межах цього підходу полягає у тому, щоб сформувати у кожного учня читацьку компетентність, яка б надавала йому змогу самостійно орієнтуватися у мистецьких фактах і явищах, грамотно використовувати їх для задоволення своїх духовних потреб. Компетентнісний підхід у навчанні зарубіжної літератури покликаний підвищити рівень соціалізації учнів та сформувати їхні вміння інтегруватися в сучасне суспільство; спрямований на розвиток стійких моральних, духовно-етичних принципів та світоглядних орієнтирів, на виховання патріотичної національно-свідомої особистості з розвинутими громадянськими якостями й критичним мисленням, здатної до творчого вирішення життєвих проблем, саморозвитку і самонавчання в умовах складних викликів сьогодення.

Компетентнісна освіта завжди зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке має бути спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань та умінь учнів.

Для формування предметних компетентностей обов’язковими для вивчення є базові знання в межах предмета «Зарубіжна література». Це передовсім знання про:

• літературний твір (класичної або сучасної літератури) в аспектах актуальної національної та загальнолюдської проблематики (історична, соціальна, морально-етична, філософська тощо);
• жанрово-родовий поділ художньої літератури;
• зміст і форму художнього твору (тема, ідея, фабула, сюжет, композиція, образ, поетика);
• історико-культурний контекст;
• перебіг літературного процесу (епохи, напрями, течії, стилі, жанри),
• індивідуальний стиль письменника;
• естетичну вартість твору, його відкритість для інтерпретацій у часі та ін.

У процесі навчання зарубіжної літератури необхідно звернути увагу на можливості використання окремих елементів компаративістики: порівняння літературних явищ у декількох національних літературах, художніх творів різних митців із окремих національних культур, художніх текстів і медіатекстів, літературних творів і творів інших видів мистецтва, оригіналу і перекладу. Також потрібно не забувати і про застосування культурологічного підходу до навчання, використовуючи фонові знання, культурологічний контекст та інтертекстуальність.

Учителю зарубіжної літератури у сучасних умовах слід ураховувати суб’єктний формат навчання літератури, коли у його центрі перебуває не текст, а учень-читач, формування якого має здійснюватися в єдиній цілісній системі застосування ефективного методичного інструментарію: сучасних методів, прийомів, технологій і видів навчальної діяльності, в основі яких практико-орієнтовані, інтерактивні, творчі форми організації навчальної діяльності для ефективного розвитку читацької культури особистості. Зокрема, рекомендуємо використовувати такі технології креативно орієнтованого навчання літератури: проектне навчання, навчання через виклик, дизайн-мислення, інтеграція мистецтв, проблемно-орієнтоване навчання, гейміфікація, цифрові технології тощо.

Ефективними будуть форми роботи, які перетворюють читання на співтворчість, де учні аналізують тексти через інноваційні методи: візуалізацію, створення мемів про героїв, складання кластерів, буктрейлерів, інформаційно-пошукових карт, плакатів думок, написання фанфіків та ін. Такий підхід активізує мислення, залучає пасивних учнів та вчить інтерпретувати класику через призму сучасності.

Календарно-тематичне планування й організація навчальної діяльності

Під час планування й організації процесу навчання зарубіжної літератури в умовах непередбачуваних загроз війни учителю необхідно врахувати:

• можливі форми навчання, визначені закладом освіти для кожного класу (очний, дистанційний, асинхронний);
• кількість годин, відведених закладом освіти на навчання зарубіжної літератури;
• рівень освітніх втрат і розривів учнів;
• дотримання принципів психологічної та емоційної безпеки, травмочутливого підходу в освітньому процесі (уникаємо використання текстів із надмірним описом трагічних подій, руйнувань чи деталізацією воєнних дій);
• забезпечення класу текстами і навчальною літературою: підручниками, посібниками, НМК (в освітньому процесі можуть використовуватися лише навчальні видання, які мають відповідний гриф МОН);
• наявність необхідного цифрового контенту для безпечної роботи учнів (варто провести інструктаж щодо основних правил поведінки в інтернет-просторі та в онлайн- взаємодії, повідомити про необхідність дотримання етичних норм і академічної доброчесності).

Не менш важливим у навчанні зарубіжної літератури є рівень читацьких інтересів учнів та педагогічний стиль учителя. Тому під час упорядкування календарно-тематичного планування, «ущільнення» навчального матеріалу домінуючим принципом є формування предметних і ключових компетентностей та врахування зазначених вище чинників.

Варто зауважити, що ущільнення не означає спрощення. Як засвідчує досвід провідних вчителів зарубіжної літератури Києва, творчі завдання, проєктна діяльність та інші види інтелектуальних активностей сприяють зацікавленості учнів в опануванні предмета і підвищенню рівня їхньої успішності.

В умовах непередбачуваності, пов’язаної із загрозами війни,  доцільно перейти від стратегії «вивчити якомога більше творів» до стратегії «сформувати способи роботи з художнім текстом, які учень зможе самостійно переносити на нові твори». Основою навчання стає формування ключових компетентностей, передбачених програмою НУШ. Метою курсу при цьому залишається не відтворення якомога більшої кількості сюжетів і літературознавчих відомостей, а формування компетентного читача, здатного:

• самостійно читати художній текст;
• визначати його жанрові та стильові особливості;
• розуміти проблему й авторський задум;
• аналізувати образи та художні деталі;
• знаходити текстові докази власних висновків;
• порівнювати твори й культурні явища;
• формулювати та аргументувати власну думку;
• вести діалог про складні моральні, соціальні та культурні проблеми.

У сучасних умовах змішаного навчання радимо вчителю у календарно-тематичному плануванні та організації навчальної діяльності визначитися, із умовними трьома блоками опанування навчальним матеріалом:

1. Очні та онлайн-уроки з безпосередньою участю вчителя — тексти, під час роботи з якими присутність учителя має принципове навчальне значення. Навчальний час доцільно зосередити на обмеженій кількості творів, які виконують роль «навчальних лабораторій», завдання яких не лише дати учням читацький досвід, а й навчити конкретних способів літературного мислення.
2. Кероване вчителем онлайн читання та навчання — твори, які учні можуть опрацювати переважно самостійно, але потребують організованого учительського супроводу, обговорення та інтерпретаційної взаємодії. Учень/учениця під керівництвом вчителя працюють над читанням та осмисленням конкретного твору, застосовуючи набуті на уроках знання та виконуючи завдання вчителя.

Самостійне читання у супроводі вчителя — твори, на яких учень у супроводі вчителя демонструє здатність самостійно застосовувати різні способи роботи з текстом, сформовані під час очного та онлайн-навчання. Має особливо важливу функцію: демонструє самостійність учня, який поступово перестає залежати від постійного пояснення вчителя і потребує лише супроводу та допомоги вчителя у складних випадках.

При виборі художніх творів у кожному блоці необхідно обов’язково враховувати вікові особливості учнів, рівень їхнього читацького сприйняття, жанрову специфіку творів та не лише їх художню цінність, а й навчальні функції, які  вони виконують тощо.

Таким чином, в умовах обмеженого навчального часу, спричиненого загрозами війни, радимо диференціювати програмовий матеріал за його освітньою функцією:

• Не всі програмові твори повинні мати однакову кількість очних годин.
• Не всі твори обов’язково мають детально аналізуватися вчителем.
• Не кожен програмовий текст однаково необхідний для формування системи літературних компетентностей.

Тому раціональна модель курсу зарубіжної літератури у сучасних умовах передбачає:

обмежене, але глибоке очне/онлайн ядро уроків, що проводить вчитель → кероване вчителем застосування умінь на нових текстах → поступовий вихід учня на самостійне читання.

Зазначимо, що скорочення очного опрацювання окремих творів не повинно розглядатися як зниження якості курсу. Навпаки, за умови правильно визначеного ядра, воно може забезпечити більше часу для принципово важливих критеріїв НУШ: самостійності, критичного мислення, комунікації, аргументації, культурної та громадянської компетентності.

У такій моделі вчитель не намагається встигнути пояснити учням весь матеріал. Його головне професійне завдання — навчити учнів читати літературу так, щоб поступово вони могли робити це без його постійної присутності.

Орієнтири для вчителя у кожному із блоків навчання:

Очні та онлайн-уроки з безпосередньою участю вчителя:

Учитель насамперед навчає способу мислення.

Учні:

• аналізують;
• ставлять запитання;
• дискутують;
• зіставляють;
• аргументують;
• працюють із текстовими доказами.

Кероване вчителем онлайн читання та навчання:

Учитель супроводжує перенесення вже сформованого способу роботи на новий текст.

Учні:

• читають;
• інтерпретують;
• обговорюють;
• порівнюють;
• захищають власні позиції.

Самостійне навчання у супроводі вчителя

Учень демонструє автономність з опорою на розроблений учителем читацький маршрут.

Він:

• сам планує читання;
• користується читацьким маршрутом;
• знаходить докази;
• формулює висновки;
• створює власний продукт;
• отримує консультацію та зворотній зв’язок учителя.

Радимо також дотримуватися принципу «мінімально достатнього читання». У ситуації, коли навчальний процес регулярно переривається, для кожного великого твору доцільно створювати мінімально достатній читацький маршрут.

Пропонуємо його схему із п’яти компонентів:

1. Що прочитати?

Чітко визначені розділи, епізоди або текст у повному обсязі.

2. На що звернути увагу?

2-4 ключові проблеми або художні особливості.

3. Яке питання поставити до тексту?

Одне центральне проблемне питання.

4. Який доказ знайти?

Конкретний епізод, цитату, художню деталь або вчинок героя.

5. Який продукт створити?

Аргументована відповідь, порівняння, схема, читацький відгук, подкаст, відео, пост, міні- есе тощо.

Така модель дає змогу продовжувати навчання навіть після пропущеного через тривогу уроку, не перетворюючи наступне заняття на механічне «наздоганяння» матеріалу.

Зверніть увагу при плануванні навчальної діяльності на певні прийоми, які втрачають свою ефективність в умовах дефіциту часу:

Чого варто уникати:

• детального переказу сюжету на уроці;
• послідовного опрацювання кожного епізоду;
• однакового обсягу роботи з усіма творами;
• перевірки прочитання переважно тестами;
• витрачання кількох уроків на біографічні відомості;
• механічного заучування літературознавчих термінів;
• перенесення великого обсягу читання на домашню роботу після кожної повітряної тривоги;
• спроб компенсувати нестачу годин прискореним фронтальним «проходженням» матеріалу.

Пропонуємо також, крім звичних рубрик «дата», «зміст програмового матеріалу», додати до календарного планування ще й такі:

• «очно», «онлайн» і т п.;
• «самостійно під супроводом вчителя»;
• «теми проєктів і творчих робіт»;
• «примітки» тощо.

Планування потребують не лише вчителі, а й учні. Для успішного опанування зарубіжної літератури їх наперед варто познайомити з організацією навчальної діяльності з предмета, створивши дорожню карту, пам’ятку, тощо. Зокрема, у дорожній карті потрібно зазначити тексти для читання, дедлайн, до якого мають бути прочитані тексти, теми проєктів, творчих робіт тощо.

Звертаємо увагу, що особливої навігації потребують учні пропедевтичного курсу (5-6 кл.). Для них можна створити дорожню карту з такою рубрикацією:

• «Коли починаємо»;
• «Що будемо вивчати»;
• «Що я маю зрозуміти, навчаючись»;
• «Що необхідно прочитати»;
• «Що потрібно зробити»;
• «Що мені може допомогти»;
• «Як я можу себе перевірити»;
• «Коли я маю опанувати матеріал».

Дорожня карта сприятиме усвідомленому просуванню в опануванні предмета та успішному тайм-менеджменту.

Продумане якісне планування є необхідним у сучасних умовах, як дієвий інструмент взаємодії учителя й учнів в опануванні предмета. Воно допомагає знизити рівень щоденного стресу і повертає контроль над життям.

Радимо ознайомитися із методичними рекомендаціями навчання зарубіжної літератури для кожного конкретного класу (від 5 до 11), створеними працівниками ІПО на основі розроблених учителям-практиками м. Києва моделей організації навчання в умовах дефіциту навчального часу. Звертаємо увагу, що запропоновані вчителями-розробниками у кожному із трьох блоків кількість навчальних годин, перелік тем і творів, види навчальної діяльності та контролю не є єдино можливими. Учитель має право змінювати їх, ураховуючи рівень підготовки та читацьких інтересів його учнів, власні уподобання, забезпечення текстами і підручниками, реальні умови навчання тощо. Для зручності методичні рекомендації навчання зарубіжної літератури у кожному класі розміщуємо окремими документами в папці «Методичні рекомендації» Репозиторію.

Для забезпечення практичної реалізації навчання зарубіжної літератури до Репозиторію також додаємо методичні, дидактичні та інтерактивні матеріали, посилання на корисні ресурси, зразки, пам’ятки, практичні поради, досвід учителів, відеоматеріали, відеоуроки, інструкції тощо

Усі матеріали Репозиторію доступні

• за покликанням:

https://drive.google.com/drive/folders/1hTpn9LW32iAOtntFpKjJT3SWMq1S95qw?usp=drive_link

Консультативна група, що діє на постійній основі

1. Кузьменчук Ірина Василівна, методист НМЦ професійного розвитку педагогічних працівників Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: i.kuzmenchuk@kubg.edu.ua
2. Сафарян Світлана Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мовно-літературної освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка: s.safarian@kubg.edu.ua